Діджей Влад Фісун про виступ у порожньому «Мистецькому арсеналі» та ситуації у культурній індустрії

Нещодавно відомий київський діджей і резидент формації DJBuro Влад Фісун самостійно вийшов у прямий ефір з порожнього комплексу “Мистецький арсенал”.

Суть перфомансу — відіграти платівки незалежних українських продюсерів та лейблів у найбільшій галереї країни. Причини – відсутність фінансування культурної індустрії, порожні коридори одного з найзнакових культурних майданчиків Києва. Проект підтримали колеги з цеху Радіо Аристократи, які транслювали музичний маніфест у прямому ефірі.

З’ясовуємо, звідки у Влада взялася така ідея і яка зараз на ринку ситуація з андеграундною сценою.

Читайте також: Музичні альбоми, які зроблять ваше літо атмосферним

— Владе, поділись, будь ласка, звідки взялася така незвичайна ідея проекту? Наскільки відомо, це не просто музичний маніфест, а складний за технікою виконання dj-сет із досить патріотичною назвою «Тризуб».

— Сети на трьох програвачах — нечасте явище, і деякі колеги вловили в проекті Tryzub спробу скопіювати знаменитий серед шанувальників техно, геніальний сет The Exhibitionist Джеффа Міллза. Але взагалі історія набагато довша, колись ще наприкінці 90-х мені потрапив до рук номер журналу DJMag. Фото це пам’ятаю досі — сяючий Карл Кокс у басейні, а перед ним плаває три яскраві платівки, червона, жовта та синя. Нотатка була про те, що його техніка приводить танцполи в екстаз.

Освоєнням техніки на трьох програвачах я зайнявся на карантині, попросив третій у нашого прокатника апаратури і став час від часу пробувати. Навіть знайшов у стародавній книзі How To DJ (Properly) кілька порад. Але прикладом, безумовно, став скетч японського тернтабліста Йохеї Хібікі.

— Вперше чую про таку техніку, діджеї часто її користують чи це щось із минулого?

— Легендарний нью-йоркський діджей Террі Ноель стверджував, що вперше спробував ще 1969-го, диско-легенда 70-х Ніккі Сіано трюкачив так, Карл Кокс зробив це своєю візитною карткою у 90-ті.

Зараз, коли самі високооплачувані діджеї світу The Chainsmokers «виступають» під фонограму, просто скачуть по сцені під феєрверк, сказати, що якось використовують… Думаю, цього року єдиний сет на трьох програвачах, про який ви почуєте – мій .

Читайте також: N̶oNewName: співачка Riya про шлях від журналістики до музики

— То скільки людей працювало над проектом?

– Це складне питання. На результат вплинуло багато хто. Кого перерахувати? Спонсорська підтримка, знімальна група, інтерес «Радіо Аристократи» до подібного експерименту, технічний саппорт… До цього списку я додав би всіх, хто пише музику і займається досить болісним процесом видання її в твердому носії, на платівці. І ще, ми до цього зняли репетицію вдома, оператором залучив доньку Єву, І це дозволило суттєво доопрацювати проект. Втім, для особистого архіву цей запис, звісно ж, залишиться.

Читайте також: Підкасти від Радіо Аристократи про музику під будь-який настрій

— Незвичайний хід вибрати для такої зйомки «Мистецький арсенал», коли у кадрі вигляд, де ти стоїш у прольоті під цими величезними склепіннями, — дух захоплює. Чому вирішили обрати саме це місце?  

— Арсенал особисто мене тягнув ще до того, як став доступним у вигляді найбільшого виставкового центру. Величезна будівля у центрі Києва з войовничою функцією. І раптом його переобладнали на арт-простір. Це так вчасно, так правильно і, звичайно, дуже елегантно. Я грав у цих стінах, навіть якось лекцію з діджеїнгу читав.

Зараз Арсенал — могутнє та дуже тихе створення. Під його склепінням зараз неможливе образотворче мистецтво, але аудіальне — чому б і ні?

— У своєму міксі ти використав платівки лише українських артистів, які нечасто почуєш. Як зараз почуваються невеликі лейбли?

— Думаю, що так само непросто, як завжди. У ціноутворенні я не розуміюся, але те, що випускається на платівках, незважаючи на тріумфальні статті про повернення вінілу, товар товар помітний, але рідкісний, і для рідкісного споживача. Тобто, якщо вже зовсім меломан, якщо ломка, то тоді витратиш трудові 50 або 1000 грн на кружечко з музикою, яку цілком легально можна, швидше за все, послухати у стримі. А нелегально… Піратство ніхто не переможе, хіба що репресивними методами, на які не погодяться насамперед самі артисти.

— Як гадаєш, які перспективи у андеграундної сцени в Україні та за кордоном?

– Я вважаю, світлі. Андеграундній сцені України хочеться побажати не думати, що вона вчора виникла (що, щоправда, іноді в риториці якось дуже помітно). Тим більше, що саме використання досвіду та знань попередників допомагає долати первинні терни, і вирушати одразу до зірок. Думаєте, чому британська електроніка, скажімо, на початку 90-х, так круто звучить? Бо студійні пивні дідусі ручки крутити ще як уміли, натреновавшись і на битниках, і на панках.

Іноді дуже непогана музична ідея так погано звучить, на платівці або файлі, неважливо, що її просто рука не піднімається включити в сет. Ну як у салат зі свіжих овочів із грядки замість пармезану попружити ароматизатор «Сирок» і заправити пластиковим майонезом.

Звичайно, важливе підживлення ринку, грошима, інакше частково зайняті в студіях обдаровані особи або плюють і перебудовують підвальчик у барбер-шоп, або йдуть студійними рабами до попсарів і випрямляють свої звивини.

— Також відомо, що в цьому сеті звучать деякі анрелізи, як відреагували лейбли на прохання пустити трек у стриму, чи швидко погодилися?

— Усі, кого спитав, погодилися звісно. Затримка була з треком Nastia, виданим угорцями, але й там все вирішилося дуже легко.

Цікавіше, як відреагували на результат. Хтось емоційно, що приємно, хтось спокійно, але дозволів не відкликали вже добре. Минулого року після трансляції сета в Чорнобильській зоні ріпост зробили, здається, лише наші інді-рокери BRAII та італійці Luminer, хоча фактично музика багатьох українських проектів облетіла світ і стала саундтреком до прогулянки одним із найдивніших місць на Землі. А не хлопчик зі спальні постримав. Але я не роблю це за дивіденди, або з метою, і думаю, результат кон’юнктурою якщо й здасться, то лише тим, хто будь-яку діяльність взагалі позначає як піар.

— Останнє питання, чи є вже ідеї для нового незвичайного проекту, чи чи потрібно відновити сили після цього?

– Ідей завжди з лишком. Їздити ярмарками з вивіскою і повторювати цей сет – це навряд. Придумати щось, що спонукає і наших музикантів, і мене, до нових вражень та досвідів – це цікаво. Драма 2020 року, звичайно ж, відчутно вдарила по руках, як вибаглива училка музики. Але це якраз і спонукає не опускати руки.

Повʼязані теми:

діджейінтерв'юмузикаВлад Фісун

Marie Claire

Всі статті автора

Поділись: