Small Talk: Катя Сита та Ксав’є Грас про виставку «Заради листа»
В центрі Парижу відбулася виставка “Заради листа” на підтримку українських полонених, які утримуються країною агресором – росією. Українка ідеологиня проєкту Катя Сита та француз Ксав’є Грас, власник галереї, де власне було виставлено роботи розповіли більше про мету проєкту та його результати.
Катя Сита, ідеологиня проєкту. Її перший проєкт “Будь ласка, звільнять пташок” за пітримки лауреату Нобелівської премії миру ГО Центру громадських свобод відбувся у 2023 році.
Катя, розкажи про результати виставки у Парижі?
Ми знайшли свого глядача, дізнались позицію французів. Вони щиро відкривались та ділились думками та рефлексували, бо бачили нашу щирість в роботах. Це надає надію нам та і французам теж. Бо ми зіштовхуємось з цинічністю. Часто, люди втрачають віру у людей. А такі проєкти змінюють це, бо інформацію подано від лиця постраждалого.
На твою думку та з реакції відвідувачів, чи було правильно обрано вектор донесення інформації? З якими питаннями до тебе найчастше зверталися відвідувачі?
На мою суб’єктивну думку — так. Бо люди не вірять новинам, й обмежені інформацією. А тут листи, конкретні обличчя. В розмовах я розповідала про особистостей, які стоять за листами, портретами. Про колажинь, бо вони мають теж свої історіі цього контексту. З деякими родичами та дружинами я маю близький контакт. Тому легко було розширювати картинку глядачу і викликати в них повагу та сміливість жінок.
Як думаєш, як тобі вдалося переконати французів піти на зустріч в організації цього проєкту?
Це особистий контакт, довіра до мене, віра в те, що ми робимо та реальне бажання підтримати. Я намагаюсь працювати лише з тими людьми, з якими на 100% збігається бажання співпрацювати. Люди, що вагаються — шкодять проєктам. Наша команда — CUTOUT COLLAGE ART PROJECT, працювала вже з Ксав’є. Рік тому одразу у двох столицях Києві та Парижі відбувся другий фестиваль колажу. І ця співпраця була успішна. Тільки на наші проєкти приходить мер району Парижа.
Ти слідкуєш за долею людей, історії яких послужили основою проєкту?
Звичайно. Бо ми маємо тримати руку на пульсі, щоб регулювати зміни в проєкті. І нам не байдуже на доля кожного учасника. Ми вже наче стали дуже близькі емоційно, бо читали приватні листи і вивчали історії полону кожного.
Де найближчим часом можна буде побачити експозицію?
Зараз я веду перемовинами з Японією, так можливо виставку побачать в Іспанії та Німеччині. Але все потребує коштів. Зараз проєкт фізично знаходиться в Парижі. І ми маємо дуже швидко вирішити його долю, а наразі реальну підтримку ми отримали лише від Ксав’є.
Ксав’є Грас, галерист
Як ви дізналися про проєкт?
Ми вже два роки співпрацюємо зі студією колажного мистецтва… Я шукав можливості підтримати українських митців, пропонуючи їм виставки в Парижі.
Чому ви погодилися на цей проєкт? Який аргумент був вирішальним?
Проєкт “Заради листа” є продовженням нашої першої виставки, ка відбулася минулого року. Ідея Каті розповісти про цих цивільних в’язнів, які залишені на призволяще, на яких чекають близькі — здалася мені дуже важливою. Це нагадує мені історії, розказані під час Другої світової війни у Франції, та всі страждання, які вони пережили.
В Україні часто говорять, що “світ втомився від війни в Україні”. Ви стежите за новинами з України?
Я слідкую за новинами з України щодня, іноді навіть двічі на день… Зараз я дуже тісно пов’язаний з Україною і захоплююся мужністю українців, які чинять опір. Зокрема, через мистецтво, яке стає важливою частиною їхньої боротьби.
Люди, які втомилися від усього, завжди будуть… Але історія про них не пам’ятатиме.
Ви підтримуєте сучасне мистецтво. Чому ви це робите?
Я вірю в мистецтво, яке створюється сьогодні і тут. Мистецтво минулого, яке також прекрасне, змушує мене більше думати про історію арту. Функція мистецтва змінилася і стала ширше стосуватися мільйонів митців у всьому світі, які прагнуть, насамперед, створити зв’язок через нього. Мої стосунки з Катею та художниками колажу в студії є саме такими.
Яких сучасних авторів ви б хотіли бачити?
Мені подобається бачити всіх художників, письменників, поетів і режисерів, які без демагогії чи самовдоволення тримають дзеркала, щоб допомогти нам краще зрозуміти наш світ і працювати заради миру.
Читайте також: ТЕАТР ІМЕНІ ФРАНКА ПРОДАВАТИМЕ КВИТКИ З ВЕРИФІКАЦІЄЮ ЧЕРЕЗ «ДІЯ.ПІДПИС»