Small Talk: арт-менеджерка Etnodim Манана Глонті про ініціативу “Стіні музеїв”

Арт-менеджер бренду традиційного українського одягу Etnodim
 Манана Глонті розповіла про важливу культурну ініціативу "Стіни музеїв", мета якого заохочувати містян відвідувати будинки мистецтва, які під час війни пустують і несуть фінансові збитки. 

Ідеї ​​проектів у Етнодомі завжди народжуються, я б сказала, у спільному полі. Тобто хтось один озвучує її, але вона завжди є наслідком спільної роботи і цінностей. Ідея з музеями спала мені на думку спонтанно, у нас була робоча зустріч і ми намагалися зрозуміти, як бренд може морально підтримати людей зараз. І зрештою, бажання стати хоча б маленькою емоційною опорою для людей вилилося в те, що підтримки потребує і культура. І що ми зробили? Законектили перше з іншим. Бо людина має пам'ятати і зберігати культуру, а культура натомість дає людині сили.

Вишиванка створена за мотивами творчості Василя Корчинського, українського художника, графіста, майстра витинанки

За мотивами творчості Івана-Валентина Задорожнього, майстра живопису, монументальних форм зображення, творця мозаїки та художніх проектів

За мотивами творчості Олександра Саєнка, українського митця, декоратора

Чи вже зараз ви можете розповісти, як на вашу ініціативу відгукнулися українці?

Ми отримали підтримку від людей. Загалом аудиторія бренду — це неймовірні люди, я б процитувала одного літературознавця і сказала “з квітами у серці”, бо це справді люди з квітами у серці. І в нас із ними взаємна любов (усміхається ).

А найбільше охочих відвідати музей Ханенків. Можу припустити, що не менше уваги було б до музею Гончара. І ми хотіли і з ними поспівпрацювати, але не вийшло, бо музей на реконструкції. 

Ви часто відвідуєте музеї?

За три роки життя у Києві я була у тому ж музеї Ханенків тричі. Щоразу можна помітити щось нове та інакше. 

Неймовірно болючіше за музей Сковороди. Була там років 8 тому, і знаю людей, що вкладали свою душу в цю справу. Працівники музеїв викликають у мене щире захоплення та уваження.

За мотивами творчості художниці Ганни Собачко-Шостак

За мотивами творчості художника-авангардиста Каземира Малевича

За мотивами творчості Юлії Гушул, української художниці та керамістки

Який ваш улюблений музей в Україні та світі?

Мабуть, літературний музей у Харкові. Бо з того, що я знаю і бачила, він найпрогресивніший. Один із напрямів їхньої діяльності — це не просто бути музеєм, а стати одним із найсучасніших музеїв в Україні. Для цього вони створюють відповідні проекти, фестивалі та події і добре відомі у своєму місті. Мабуть, моя любов до цього музею зумовлена ​​і тим, що я знайома з людьми, які там працюють, і у нас збігається світогляд.

У світі складно сказати. У мене є кілька улюблених художників, і якби я вибирала музей для відвідування, то спиралася б на те, що вони виставляють. Тобто обирала б насамперед експозицію.

Розкажіть про художню колекцію вишиванок Etnodim. Як народилася ідея її створення?

Ідею запропонував мій колега Артур Осипов. Їй зраділи наші дизайнерки, і героїв вибрали саме вони. Шкіра вибрала художника чи художницю, що надихає. Наприклад, Ліля Касянчук дуже любить творчість Івана Приходька. Разом із нею ми ходили на виставку його робіт, і мені було приємно, що вона поділилася цим захопленням і зі мною, що я мала змогу це побачити. 

Улюбленої вишиванки у цій колекції немає, бо важко визначитись. Але можу сказати, що зраділа, коли Ганна Фесенко вибрала Олександру Екстер, бо мені хочеться, щоби Олександра стала більш відомою серед українців. Це була геніальна художниця. І сукня вийшла чудова. 

А плаття, присвячене пану Приходьку, — це вибух щирості та наївності. Як сам автор.

За мотивами творчості народного художника Івана Приходька

За мотивами творчості Олександри Екстер, української художниці-авангардистки, дизайнерки, художниці кіно та театру

Який антивоєнний твір ви вважаєте шедевром?

Напевно “Герніка” Пікассо. Бо то була картина-відповідь на нацистське бомбардування міста. Його зрівняли із землею. Тоді митець за місяць намалював величезну картину — кажуть, що вона була його передчуттям великої та страшної війни. А репродукції цього полотна стали антифашистськими символами. 

Нині в Україні заговорили дуже багато митців. Дуже страшно і сумно, але ми матимемо свою “Генріку”. Шедевр, ціна якого – великий біль, що не передати словами.

Але я вірю, що Україна переможе і новий етап розпочнеться і у її мистецтві.

Читайте також: АЛЛА ГОРСЬКОЇ: ЛІДЕРКА ШІСТДЕСЯТНИКІВ