Small Talk: Даша Малахова, Наталія Чижова, продюсерки проекту «Театр 360 градусів»

Напередодні онлайн-прем'єри гоголівської «Шинелі» у постановці «Театр 360 градусів» ми поспілкувалися з продюсерками вистави. Дашею Малаховою та Наталією Чижовою про театр, мистецтво та соціальну відповідальність.

Рік тому, з початком карантину, актриса Даша Малахова та івенторка Наталія Чижова почали створювати проект, якого ще в Україні не бачили. Розробили ідею, зібрали креативну та професійну команду та головне: поставили собі за мету зробити український театр доступним для шкірного. Відзняли першу відеовиставу, показали її онлайн, потім у кінотеатрах, а паралельно вже працювали над новою постановкою — гоголівською «Шинеллю». Зусилля команди «Театру 360 градусів» не залишилися без уваги: ​​про проект дізналися мільёни глядачів, виставу переглянули десятки тисяч українців, а оргкомітет престижної театральної премії «Київська пектораль» віддав проекту перемогу в номінації «Подія року».

Чому цей спектакль треба подивитись?

Наталія: Ще ніколи камерне мистецтво не було так близько — просто у вас вдома. Дивитися театр потрібно, насамперед, для отримання емоцій. Вистава «Шинель» зворушує, спричиняє емпатію.

У найскладніші години завжди рятувала культура. Ми зробили все, що від нас залежить, щоб дати українцям можливість стати її частиною без жодних зусиль. Де завгодно, безкоштовно, безпечно.

Даша: Це вистава для сімейного перегляду. Він підходить для дорослих, адже вони можуть зануритися у своє дитинство, порадіти якимось дрібницям, поностальгувати з приводу якихось простих промов із детства. А для тінейджерів і дітей цей спектакль дуже цінний тим, що робить із них дорослих, а з дорослих — дітей.

Чому ви вибрали саме його? Ви вважаєте, що він залишається актуальним?

Даша: Тому що це класика. «Шинель» яскраво ілюструє нашу потребу в іншому проекті «Театру 360 градусів» давати людям ефект присутності у театрі за допомогою звукових технологій. Ми хотіли поспівпрацювати з молодими сучасними композиторами електронної музыки. І знайшли таких: Саша Філоненко та Діма Авксентьєв спеціально для вистави написали треки, а потім відтворили їх у симфонічному виконанні.

У «Шинелі» зачіпаються важливі теми, про які сьогодні, в епоху «досягання», ми часто забуваємо. Булінг, несприйняття суспільством різних людей, антиконсьюмеризм. Ця історія про те, як Акакій довго зашивав свою стару шинель, а сьогодні ми двічі надягаємо річ і викидаємо її.

Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТИ: РОМАН ХАЛАІМОВ, АКТОР 

Які невеликі відкриття ви зробили у процесі підготовки?

Наталія: Гоголь – автор, який тонко відчував речі. Його «Шинель» — твір про такого ж глибокого людини. Коли дивишся вистава вперше, розумієш, що Акакій Акакійович відрізняється від інших людей. І світ не завжди готовий сприймати його.

Коли ми зрозуміли, про що нам говорити поведение Акакія, ми зустрілися з Олесею Яскевич із ГО «Бачіті серцем» і сказали, що хочемо за допомогою цієї вистави звернути увагу на те, як відчувають собі у соціумі люди з порушеннями розвитку. У цей момент у нас вже була запущена підготовка до зйомки та обрана технологія — створення звучання з ефектом присутності у залі театру. А тепер подумайте: що таке музика, і як її можуть «бачити серцем» люди? Ось таке несподіване відкриття ми зробили собі вже в процесі роботи.

До речі, переглянувши нашу виставу безкоштовно, ви можете зробити благодійний внесок ГО «Бачити серцем» на спеціальній платформі, щоб допомогти і надалі створювати проекти для соціалізації дітей, підлітків та молодих людей з комплексними порушеннями розвитку в суспільстві.

Ви б могли дати пораду глядачам, як підготуватися до вистави?

Наталія: Наша місія — популяризувати український театр, робить його доступним для шкірного. Це означає, що тобі не потрібна жодна підготовка. Можливо, в якісь теми глядач захоче заглибитися вже після перегляду. Але це залежить лише від його допитливості та інтересів.

Головне правило - немає правил. Театр слід відчувати. Не стыдно, якщо ти чогось не зрозумів чи не знаючи. Важливими є ті, наскільки в момент вистави ти забуваєш про всі життєві завдання і посвячуєш півтори години годині тільки їй. Тоді на виході ти отримаєш значний емоційний досвід, і він назавжди залишиться з тобою.

Даша: Ми ж не готовимося перед тим, як зробити бутерброд або закинути речі до стиральної машини. (усміхається). Так само і мистецтво має плавно увійти у твою життя. Треба просто почати ходити до театру. Не аналізувати, просто відчувати, відстежувати якісь асоціації. Наше завдання зробити мистецтво щоденним.

Хто з сучасників попереду всієї планети у світі театру? Кому вдалося вас вразити?

Наталія: Це приблизно як рекомендувати всім мої улюблені страви, слухати мій плейлист та обирати плаття по моїй фігурі. Будь-який вибір і рекомендація суб'єктивні. Кожному треба шукати «своїх» творців у всьому: кіно, театрі, музиці. А для цього необхідно дегустувати. Коли є певна палітра досвіду, ти можеш подивитись на нього і сказати: «Так, тепер я розумію, які вистави мені до смаку». І тут може бути як класичний театр, так і експериментальний, імерсивний чи навіть ляльковий.

Кілька років тому у мій день народження ми були з чоловіком у Мадриді, щоб відвідати мюзикл «Король Лев». Це бродвейська постановка під музику Елтона Джона. Артисти на сцені виконували свої ролі у розкішних лялькових костюмах, з якими вони практично злилися в одне ціле. І це шоу було до мурашок!

Даша: Так, знаєте, це як з вином: перед тим, як вийти на певний рівень, піти в школу сомельє і почати пити більше вишукане вино, ти починаєш із чогось досить простого і зрозумілого. При цьому у кожного свій шлях до цього.

Я рекомендую розпочати з українських театрів. Подумати, що подобається. Якщо це щось зухвале, ультрасучасне, іноді навіть шокуюче, то вам швидше до «Дикого театру». Якщо ви готові побути в невеликому залі, пережити якийсь експірієнс, сходіть до театру «Золоті ворота». Калейдоскоп вистав різного спектру від різних режисерів знайдете у Театрі на Подолі. А якщо хочеться чогось максимально класичного, то треба йти у класичні театри. Головне: подумати, чого хочеться, а потім шукати спектакль та театр. Всі їх зараз мають сайти, де можна переглянути репертуари.

Щодо крутих режисерів, вони, звичайно, є, але в нинішніх обставинах на їх вистави буде важко потрапити. Тому я б радила онлайн-вистави. Є чудові ресурси, на які можна заходити і дивитися, але знову ж таки: це наступний етап. Спершу, просто зараз рекомендую заходити на сайт «Театру 360 градусів» і реєструватися до перегляду вистави «Шинель», яка ідеально підходить для того, щоб полюбити театр.

Що стосується українських режисерів, рекомендую подивитись спектаклі Стаса Жиркова, Вані Урівського, Тамари Трунової — це молоді режисери, які заслуговують на увагу. Серед світових імен це Тьяго Родрігес — цікавий португальський режиссер, Франк Касторф — чудовий режиссер, який почав використовувати тему з відеоприсутністю. І звичайно ж, Пітер Холланд, крутий британський режиссер, був режиссером шекспірівської трупи, та Роберт Вілсон, який є основоположником сучасного театру, хоча й уже немолодий.

Перегляньте відеовиставу «Шинель» за Миколою Гоголем, приєднавшись до безкоштовних онлайн-показів, які пройдуть з 1 до 10 квітня. Як? Просто заповніть форму на сайті .

Фото надані прес-службою

Читайте також: ФЕСТИВАЛЬ «ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА В УКРАЇНІ – 2021» ОГОЛОШУЄ КІНОПРОГРАМУ