Монстри — це не страшно, а не закриті збори — так: соціальна акція до Геловіна в Escobar

Коли весь світ прикрашає міста, вулиці, будинки вирізаними гарбузами, павутинням, кажанами та іншою моторошно-лякаючою символікою Геловіна, київська мережа закладів харчування Escobar перетворили фасади своїх кафе на дошки оголошень для не закритих зборів на ЗСУ. Щоб показати, чого варто боятись по-справжньому.

Щоб обклеїти фасади, знадобилось 7000 листівок з донатами на не закриті актуальні збори. І, хоч збори на листівках повторюються — їхня кількість вражає. 

«Кожен день до нас звертаються за допомогою в закритті збору: гості, команда, їхні близькі чи рідні. І ми завжди намагаємось допомогти — в поширенні та донаті», — розповідає авторка соціальної акції, співвласниця закладів мережі Escobar, Юлія Панець. — «Проте список зборів, яким ми не встигаємо допомагати, росте з такою швидкістю, що нам стає дуже страшно. Ми боїмось не встигнути допомогти — так з’явилась ідея. Адже кожен не закритий збір — це чиєсь життя, яке може обірватись будь-якої миті. Чи може бути щось страшніше?» — каже Юлія. 

Простежується тенденція на втому людей від війни в Україні та всьому світі: донати на збори йдуть все повільніше, люди все частіше проходять повз такі новини.

«Наша ідея — не просто налякати людей. Ми хочемо сколихнути їх, пробудити нагадуванням про те, що дійсно страшно та мотивувати діяти щодня: не тільки задонатити на ті збори, які знаходяться на фасадах закладів, а і на інші, які вони бачать щоденно.», — ділиться співвласниця. 

Фасади в листівках «лякають» гостей та прохожих всього кілька днів. Але вже викликали чимало постів, реакції гостей та їхніх донатів на збори. Ініціатори соціальної акції сподіваються, що ще більше людей в Україні, та й в усьому світі, згадають: війна досі в нашому домі, а закриття зборів — необхідність, побачать, проникнуться і захочуть діяти активніше щоденно. Адже, не зробити все для врятування життя, доки не пізно — ось, що дійсно страшно.

Фото: Escobar

Читайте також: Андрій Жолдак поставить у Києві виставу «Дім» за власною п’єсою