Про що жінка мовчить: Ірина Веренич-Островська, актриса

Актриса Ірина Веренич-Островська, відома за роллю у фільмі Антоніо Лукіча “Мої думки тихі”, напередодні прем'єри вистави "Не Сам / Подорожні", що відбудеться 6 березня на “Сцені 6” у київському Довженко-Центрі відповіла на запитання рубрики Marie Claire.

Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто не можна мовчати?

Людині не можна заборонити говорити, я вважаю це невід’ємним правом. Хоча зараз, в період війни, я б і сама декому ганчірку в рота запхала, особливо так званим «інфлюенсерам», для яких не існує ані принципів, ані національної свідомості. Мені, чесно кажучи, не зовсім імпонує «гнучкість» певної частини творчоїе, іноді, навіть її відсутність. Я абсолютна прихильниця того, що про свою громадянську позицію (звісно, якщо вона є хоч якась) мовчати не можна, мистецтво не може бути поза політикою. Сьогодні аморфність творчого середовища мене лякає.

Коли та із ким останнім часом вам було приємно помовчати?

Найстійкіше моє мовчання витримує Грета, ці очі здатні  перетворити усі забаганки і витребеньки акторської психіки її господарки. Вткнеться мордочкою між коліна і втягує усю мене в свій холодний носик. Ми з нею завжди мовчимо про одне й теж… Таке і з людьми трапляється… Мовчання — це енергетична взаємодія, коли відкриваються недоступні вербальності, канали спілкування. Ці моменти не стираються. Та поки останнє мовчання я залишу собі. 

Коли ви в останнє себе хвалили, а за що сварили?

Ні, я себе не сварю, за мене це можуть зробити і інші.  Хвалю завжди: прес покачала — красотка, якось наглющого водія обігнала- зірочка, сцену гарно зіграла — умнічка! Якщо ні, корегуємо і летимо далі. 

Назвіть найкрасивішу річ і чому ви її такою вважаєте?

На світі безліч прекрасного, і найпрекрасніша річ — та, яка вражає мене тут і зараз.

Яким талантом вам би дуже хотілося володіти?

Вдома піаніно пилюкою припадає, я лише іноді щось можу згадати з музичної школи, тож талант джазового музиканта, що здатен лити музику зсередини, був би доречний. Здатність музичної імпровізації мене просто з ніг збиває, для мене це космос!

Якби ви могли залишити тільки один спогад, щоб це було?

Жоден із своїх спогадів я не віддам…

Що личить сучасним чоловікам, а що не прикрашає сучасних жінок?

Чоловікові личить тонка іронія, щоб між рядками… А жінці я завжди хочу піднімати віру в себе.

Якби вам довелося себе порівняти із алкогольним напоєм чи коктейлем. Ви який?

Мій чоловік назвав мене Tequila sunrise. Сказав, бо хоч і красивий лонгдрінк і смакує солодко та все-таки на основі текіли.

Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалася вам перебільшеною? І, навпаки, хто з чоловіків із невиразною зовнішністю видається вам дуже привабливим?

Чоловік — це концентрація енергії. Я не можу оцінити привабливість чоловіка на відстані.  Треба поговорити, відчути його вібрації, понюхати зрештою. Тому хто з красивих привабливий для мене, не можу сказати, я не всіх встигла понюхати.

Чим пахне щастя?

Щастя пахне вітром!

Прем’єра вистави відбудеться 6 березня на “Сцені 6”, у Національному центрі О.Довженка (вул. Васильківська, 1). Початок о 19.00.

Вистава за творами українського поета, актора і журналіста Сергія Смальчука. Режисеркою вистави стала Антоніна Горіна. Головні ролі у спектаклі виконують сам поет та актриса Ірина Веренич-Островська.  Музику до вистави написав співак і композитор, фронтмен гурту MOTANKA Віктор Верба (Жалнін), який також зіграв у спектаклі роль Бога. 

Фото надані прес-службою

Читайте також: КАРТА ПАМ’ЯТІ: ЖАН ГРІЦФЕЛЬД, ДИЗАЙНЕР