Small Talk: Ірена Вінцюк про благодійний проєкт «Сталева врода»

Сталева врода – це благодійний проєкт стильного перевтілення при підтримці Асоціації родин захисників «Азовсталі для жінок – дружин, наречених, матерів та сестер оборонців Маріуполя. Кожна з героїнь проходить шлях перевтілення. Від доглядових процедур до кардинальних змін стилю. Ідею проєкту рік тому вигадала стилістка Ірена Вінцюк. Вона родом з Маріуполя, понад 20 років живе в Києві. А ще — лекторка Академії стилю та дизайну ANDRE TAN.

Як народилась ідея проекту «Сталева Врода»?

Ідея проекту «Сталева врода» народилася в мене ще влітку 2022 року, коли я була з дітьми у вимушеній евакуації. Ще тоді, поза межами України, мені здавалось, що наше життя вже ніколи не буде таким, як раніше. В моїх очах світ «зламався», і в першу чергу, він став іншим для нас, українців. В нас змінилися лідери думок, підписки в інстаграмі та улюблені інфлюенсери. І головне — змінились герої нашого часу! Ми почали уважно ставитися до підписок та контенту, які публікують блогери. Фільтруючи той факт, наскільки наші принципи сьогодення співпадають з їх баченням. Я зрозуміла, що світ має дізнатися про справжніх українських героїв. Оскільки сьогодні –  це ті жінки, які показали свій сталевий характер і сталеву душу в момент повномасштабного вторгнення.

Ми шануємо подвиги кожного бійця Збройних сил України та воїнів різних підрозділів. Але часто за їх плечима стоїть такий же міцний тил у вигляді матерів, дружин, сестер та рідних. Вони  борються за кожного полоненого, петицію чи звання героя України посмертно. Тому бажання показати правдивість цієї жорстокої війни в Україні. Наприклад, коли нікому невідома мама чи наречена може «звернути гори» або добитись візиту до самого папи Римського… Став для мене прикладом справжніх сталевого характеру, сили, міці та української незламності духа. Я хотіла показати їх в проєкті «Сталева Врода».

За яким принципом було обрано героїнь для участі?

Як тільки я придумала концепцію «Сталевої Вроди», одразу запропонувала її співвласнику мого улюбленого салону Олександру Шевченко. Я пояснила, що було б класно подарувати кожній героїні день краси та приємний час для самої себе. Тому що питання власної турботи у більшості цих жінок стоїть на останньому місці. Найважливіше – піти на акцію по підтримці військовополонених, підписати петицію, пробігти марафон за «Азов», прийти на відкриття меморіалу полеглому бійцю. І вже потім, коли-небудь, пофарбуватись, чи зробити манікюр. В результаті, ідею підтримала вся команда салону, і вже з готовим проєктом я звернулася до Асоціації захисників родин Азовсталі.

Мені хотілося, щоб тут звучали різні імена, і з цивільного світу зокрема. Одна героїня може бути бойова медикиня бригади Азов. Інша – мама загиблого героя України. А можливо донька, тато якої літав на засекречені рятівні місії на гвинтокрилах від ГУР в окупований Маріуполь. Я розуміла, що сама відібрати і зробити кастинг я не зможу. Тому за підбір героїнь відповідає одна з співзасновниць Асоціації захисників родин Азовсталі, Ольга Андріанова. Вона ретельно знайомиться з кожною історією. В ході спілкування дізнається, чому саме тій чи іншій бажаючій необхідна участь в проєкті. Ми хочемо, щоб українці чули різні історії, від хепі ендів і до важких перешкод. Бо віримо, що саме це дозволяє тобі залишатись в контексті наших реалій.

Чия історія вас вразила найбільше?

Важко виокремити одну історію. Тому що вони всі в певній мірі вражають тебе, і ніколи не залишають байдужим. З однією героїнею ти чуєш про страшні умови полону. Вона в свої 25 років провела там цілий рік дорогоцінного життя! Інша героїня розказує про жахливі будні окупації Маріуполя. Де за добу можна було максимум з’їсти одну ложку каші, звареної на вогні, щоб голодним дітям дісталося більше.

Але, мабуть, найбільш вражаючою особисто для мене стала історія нашої першої героїні Юлії. Її чоловік та батько трирічної доньки Соломії на псевдо «Космос», бойовий медик бригади «Азов», загинув в теракті в Оленівці. Як ця родина справляється з трагічними подіями, продовжує брати участь в акціях на підтримку військовополонених — мене глибоко вразила.

А ще, перед очима ця маленька дівчинка Соломія з плакатом: «Я більше ніколи не обійму тата… Його вбили в полоні» Ця світлина потрапила на перші шпальта bbc.ua. Саме на одній з акцій в лютий холод, я познайомилась з Соломією. Вона могла б гуляти в парку з батьком, але стоїть на мітингу. І вже ніколи не візьме його за руку…

Чи ви слідкуєте за подальшою долею героїнь?

Так, ми слідкуємо за подальшими долями всіх героїнь, і намагаємося підтримувати зв’язок. Направду сказати, це вдається завдяки мітингам на підтримку військовополонених Азову і Маріупольського гарнізону. Тому що майже всі намагаються їх відвідувати. З кожною в нас теплі відносини, які хочеться плекати. Тому що проєкт обʼєднав одномудців та подарував тепле коло підтримки серед людей, з якими, можливо, ми б ніколи не зустрілись за інших умов.

Чим ви пишаєтеся найбільше в проєкті?

Безумовно, я пишаюсь тим, що проєкт взагалі стався. Він відкрив нам очі на багато важливих питань. Зокрема, боротьбу, шану, відчуття справедливості та честі. Коли тобі героїня пише, що це «найкращий день в її житті, бо вона побувала наче в казці», – це надихає рухатись далі!

Коли інша учасниця проєкту вдягає підібраний образ на благодійний вечір Святослава Вакарчука в палаці «Україна». Вона розповідає історію свого сина-військовополоненого перед пʼятитисячною аудиторію. А вже потім мені сама на сам зізнається, що «той костюм – її броня та впевненість, подаровані в день зйомок»… Це не може не давати тобі віру, що проєкт потрібний та важливий!

Я щиро вдячна всій команді, яка підтримала філософію «Сталевої Вроди». Це майстри та працівники Long&Short Beaty Salon, які відповідають за бьюті-перевтілення. Художниця Ірина Наливайко, яка малює портрети героїням. Фотографи Марія Озірна, Орест Козацький та Артем Гунько, які створюють фото та відео контент. А ще — велика вдячність українським брендам, які дарують образи учасницям. Цей проєкт – наш маяк в буремному світі боротьби за існування, і справжні героїні, яких має знати світ!

Фото: з архіву Ірени Вінцюк

Читайте також: ПРО ЩО ЖІНКА МОВЧИТЬ: АННА ШВЕДОВА, ЗАСНОВНИЦЯ БРЕНДУ BAZHANE