Директорка з логістики компанії Kormotech Уляна Фіца радить ігнорувати хейтерів, коли йдеш до омріяної мети, і не відкладати на завтра цілі та бажання.
Нещодавно на екрани вийшов фільм «Тварини під час війни» та анімація «Десяте життя» про пригоди кота Беккета. На якому із сеансів ми швидше за все вас зустрінемо?
Радше за все, на обох і ще на одній прем’єрі документального фільму, яка відбудеться наступного року. Єдине, що на мультиплікацію я піду з дітьми, а на фільми про тварин під час війни – без. Це доволі чутлива тема, адже після початку повномасштабного вторгнення ми побачили велику кількість тварин, кинутих напризволяще. Я достеменно знаю багато історій, зокрема й зі щасливим кінцем, адже ініціатива Save Pets of Ukraine, створена нашою компанією під час війни, опікується допомогою тваринам під час війни. Компанія відкрила безкоштовну гарячу лінію ветеринарної допомоги, якою могли скористатися власники тваринок навіть із зон бойових дій, де вже не було доступу до ветеринарних клінік. Тільки з практики цієї телефонної підтримки можна створити справжній серіал у жанрі легендарної «Служби порятунку 911», але це будуть реальні історії про надзвичайних людей у надзвичайних обставинах війни.
Чи ви стежите за фільмами про тварин і чи є у вас улюблений персонаж?
Зараз ми з колегами стежимо за зйомками ще одного фільму, створення якого підтримали, – це «Війна очима тварин». Власне, це шість короткометражок про порятунок котів, собак і навіть акваріумних рибок. Перший трейлер із трьох історій був представлений на Берлінському МКФ, а після презентації на Каннському МКФ до проєкту приєднався Шон Пенн. Ми вважаємо надзвичайно важливим розповісти світові про те, як українці ставляться до тварин і наскільки небайдужими є наші люди навіть у найтемніші часи. Коли продюсер і режисер Олег Кохан звернувся з цією ідеєю до Kormotech, компанія долучилася, адже нас проєкт одразу надихнув спільністю наших цінностей.
Наскільки посада, на якій ви працюєте, виявилася на практиці «жіночою» справою?
Пройшовши довгий шлях від перекладачки до директорки з логістики у великому бізнесі, я із сексистськими стереотипами про жіночі й чоловічі професії або посади ніколи не стикалася. Річ у тім, що я працюю в сімейній компанії родини Вовків. Тож, власне етика родинного бізнесу містить у собі гендерну рівність. Відповідальність моєї команди – забезпечення компанії сировиною та матеріалами й подальша доставка продукції клієнтам у понад сорок країн світу. СЕО та співвласник компанії, Ростислав Вовк жодного разу навіть жартома не сказав, що замість мене краще б впорався чоловік. Заради справедливості додам, що серед закордонних партнерів ніколи не зустрічала на цій посаді жінку, але не варто робити узагальнення. Зараз, під час війни, я переконана, що українки мають шанс стати тими, ким мріють стати. І війна зітре старі обмежені уявлення про можливості для кожної, про жіночі ролі і в бізнесі, і в цілому в житті країни. Головне – не боятися ставити собі високі цілі.
З вашого досвіду, на що варто звертати увагу сучасній діловій жінці, яка будує кар’єру, а що має залишатися поза увагою?
Зважати треба лише на власні бажання. В Індії кажуть, що, коли цвіте квітка лотоса, вона це робить не для когось, а тому, що така її власна природа. Тож, коли є можливість, роби це для себе сьогодні, адже, цитуючи велику поетесу Ліну Костенко, «завтра може й не настати». Поза увагою має лишатися неконструктивна критика, чи, говорячи сучасною мовою, хейт.
Гуру маркетингу Джек Траут стверджує: «Ви повинні відмовитися від чогось, щоб чогось досягти». Від чого довелося відмовитися вам свого часу, щоб домогтися успіху?
Банально – від сну.
Від чого вам доводиться відмовлятися регулярно, щоб залишатися «на висоті»?
Мабуть, від часу, проведеного з дітьми. На початку війни, коли треба було «стати в оборону» та зберегти компанію, моя мама посадила онуків у машину – синові тоді було сім, а доньці п’ять – і виїхала з ними за кордон. Коли я усвідомила, що вони в безпеці, у мене включився режим роботи 24/7, і моя команда також запрацювала на повну потужність. Торік у липні діти повернулися у Львів, тож я почала частіше переключатися на режим мами.
Які події у вашому житті найважливіші?
Це, безумовно, народження дітей і можливість бути для них прикладом.
Як звучать правила життя, які ви прагнете прищепити дітям?
Таких правил два. Перше – вони мають бути щасливими. Друге – мають давати собі раду.
Ви вчите з дітьми уроки? Який предмет сьогодні ваш улюблений?
У дітей спеціалізована школа з британською системою навчання, вони перебувають у школі з восьмої ранку до сьомої вечора, тож додому завдання майже не дають. Син дуже самостійний у навчанні, а от донька вихідними може залучити мене у свої уроки. Мій улюблений предмет – «Я досліджую світ». Коли ми разом його вчимо, я бачу, як несподівано розкривається уява дитини та як вона проявляє інтерес до зовнішнього світу.
Вдома є тварини?
Ми відкладаємо це рішення, хоча діти вже визначилися, яким воно має бути. Вероніка хоче собаку, а Марк – кота. Поки ми на паузі, але нам не бракує можливостей для спілкування з тваринами. В офісі компанії завжди є собаки, яких беруть із собою колеги, і це політика компанії, аби офіс був дружнім до тварин. Оскільки діти часто бувають зі мною на роботі, вони можуть повчитися, як це – дбати про домашню тварину, скільки часу вона потребуватиме щодня та скільки любові може дати взамін
Хто для вас зрозуміліший – коти чи собаки?
Однозначно коти. Я «хижак» і завжди «полюю». Йдеться не лише про їжу, а власне про стиль життя. Собака думає, що живе в господаря і має бути йому за це вдячним – служить та намагається здобути його любов і довіру. А кіт знає, що всі та все навколо – заради нього, і він у своєму житті – головний герой.
Чому господарі розмовляють зі своїми тваринами?
Коли маєш улюбленця, він стає твоїм партнером. Говорити з ним можна про будь-що – який у тебе був день, що приготувати на вечерю, плани на завтра. Це зовсім не свідчить про розумові відхилення. Навпаки, це підтверджує синергію людини й природи. Тварини прекрасно зчитують емоції та допомагають людям справлятися зі стресом і депресивними станами. Існує поняття «собака емоційної підтримки», і в Україні, наскільки я знаю, є ледь не один-єдиний такий собака, який пройшов спеціальний курс тренування. Або ж подивіться відео з фронту – наші воїни говорять із котами та собаками, як із побратимами. Спілкування з тваринами розвантажує психіку, додає ендорфінів, і це доведено десятками досліджень.
Про що ви сьогодні мрієте?
Про найскорішу перемогу України. А потім доведеться наполегливо працювати, адже після руйнувань, яких зазнала наша країна, її треба буде довго відбудовувати. Потрібно працювати для того, щоби зрештою мати державу, на яку заслуговують наші діти…