«Травма того, хто вижив»: як її трансформувати у ресурсність та ефективність

Багато українців за межами України зараз відчувають величезну вину. За те, що у безпеці й добробуті. За те, що не воюють. За те, що не знають, чим допомогти. Це відчувають ті, хто емігрував давно, і ті, хто виїхав до Європи кілька днів тому. У психології цей стан називається «травма того, хто вижив». Почуття провини деструктивне. Воно змушує знецінювати власні переживання, паралізує волю, заважає діяти. 

Як трансформувати почуття провини у ресурсність та ефективність

Визнайте і виявіть свої почуття. Не знецінюйте власні переживання. Не порівняйте свій біль із болем тих, хто перебуває під обстрілами — це дійсно непорівнювані речі. Але це не означає, що вам не болити. Якщо вам хочеться плакати – плачте. Відчуваєте ненависть — випустити її екологічним способом. Постукайте п'ятами про підлогу, побийте подушку, зробіть пробіжку.

Бути в безпеці та в комфорті – нормально. Це не зрада. Коли ви в безпеці, у вас з'являється ресурс на те, щоб бути корисними і допомагати іншим.

У кожного – своя місія. Наприклад, місія мами — врятувати генофонд нації. Війна відбувається не лише на полі бою. Незалежно від того, де ми знаходимося, у кожного з нас є можливість наближати победу тим чи іншим способом.

Майте почуття міри. Одна справа — бути в безпеці, інша — постити у соцмережах фото ресторанів, курортів та іншого свята життя. Це може поранити почуття тих, хто зараз ховається у бомбосховищах чи втративши близьких.

Будьте гідним амбасадором України. Від початку війни з України поїхали, за приблизними підрахунками, близько 2,7 млн ​​людей. Кожен із них представляє нашу країну. Україна зараз — всесвітній тренд, взірець гідності та мужності. І від кожного біженця, кожного емігранта зараз залежить, яка думка про Україну формується у пересічних європейців. Робіть все, що у ваших силах, аби формувати позитивний імідж країни.

Не зловживайте допомогою. Біженцям зараз допомагає весь світ. Прості європейці жертвують власним комфортом, часом, фінансами, аби надати нам з ьвами догідний прийом. Важливо, аби ми не зловживали їхньою гостинністю. Беріть стільки одягу (їжі тощо), скільки вам потрібно зараз. Не бійтеся, що "потім" не буде. Закони життя непорушні. Якщо ми виявляємо вдячність і людяність — світ буде завжди повертатись до нас світлою стороною. 

Накопичуйте ресурс. Коли війна закінчиться, на кожного, хто повернеться додому, буде чекати багато роботи з розбудови нової України. Зараз саме час вчитися тих стандартів і цінностей, на яких ми хочемо відбудовувати нашу країну.

Дійте. Активна допомога — найкращі ліки від почуття провини. Якщо ви недавно прибули до іншої країни, за можливості долучайтесь до будь-яких робочих груп та ініціатив з допомоги Україні. Якщо ви живете за кордоном давно і вже встигли інтегруватися, ви можете розпочати і власні ініціативи. Це може бути збір коштів на допомогу ЗСУ та біженцям серед колег та сусідів, поширення правдивої інформації про війну, організація мітингів на підтримку України.

Підтримуйте український бізнес. У Європі та США діє багато «слов'янських» магазинів з товарами зі Східної Європи та колишнього СРСР. Вибирайте товари саме українських виробників. 

Психологіня з 20-річним досвідом Леся Ковальчук

Фото Бен Бленнерхассетт on Unsplash