UA
    RU

    «Будинок зі скалок» отримав нагороду кінофестивалю «Санденс»

    Світова прем’єра стрічки «Будинок зі скалок» режисера Сімона Леренґа Вільмонта відбулася на фестивалі «Санденс». Фільм отримав World Cinema Documentary Directing Award — приз за кращу режисуру в міжнародній конкурсній програмі документальних фільмів.


    «Будинок зі скалок» отримав нагороду кінофестивалю «Санденс»-Фото 1

    Історія оповідає, як на тлі війни у Східній Україні, поблизу фронту, невелика група вольових соціальних працівників та працівниць невтомно працює в одному особливому дитбудинку, створюючи такий необхідний безпечний простір для життя дітей, поки державні органи та суди вирішують подальшу долю дитини та її сім’ї.


    Я сподіваюся звернути увагу не лише на конфлікт, що нині триває на Сході України, але й на довгострокові, менш помітні наслідки цього для дітей та сімей, які там проживають. Тож цим фільмом я хотів показати водночас і нещадні наслідки, і дружбу та стійкість цих дітей,

    — говорить режисер фільму Сімон Леренґ Вільмонт.

    «Це були для мене найважчі зйомки з емоційної точки зору. Оскільки щодня ти спостерігаєш за тим, з якими труднощами стикаються діти з родин зі складними ситуаціями, де батьки зловживають алкоголем чи наркотиками, — говорить Азад Сафаров, лінійний продюсер та другий режисер фільму: — А Сімон — режисер чи не з найбільш чутливим до всього серцем. Він переймався кожною деталлю під час зйомки та, як губка, всмоктував історії і біль дітей. Кілька разів під час зйомок я бачив, як він плакав, коли тримав у руках камеру».


    Для мене важливо, щоб діти з родин у складних життєвих обставинах отримали якнайшвидшу і найкращу допомогу. Фільм — це найефективніший засіб донести цю інформацію як до людей, так і до влади. І у нас є відповідні інструменти, як це зробити. Ми вже рік надаємо психологічну допомогу нашим героям та іншим дітям з притулків та інтернатів. Долучитися до допомоги можна на сайті voices.org.ua,

    — додає Азад щодо своєї мотивації у роботі над проєктом.

    «Луганська область розділена лінією фронту вже понад шість років. Ситуація в Лисичанську, де ми знімали фільм, багато в чому типова й для інших міст Східної України. Закрилися підприємства, шахти, а слідом — високий рівень безробіття, соціального неблагополуччя та проблем, пов’язаних із воєнними діями», — розповідає Олена Розвадовська, голова благодійного фонду «Голоси дітей» та локальна координаторка фільму.



    Ми знімали в дитячому притулку, де перебувають діти різного віку, з різними характерами та історіями, які їх туди привели. Потрапляючи до закладу, діти переживають втрату. І немає значення, яка у них була сім’я. Для дитини батьки будуть хорошими. Захищаючи їх, вони захищають себе. Часто сестер та братів розлучають по різних інтернатах — і це величезна травма для кожного. На певний час діти опиняються під одним дахом, проживають свій біль і стають опорою один одному. Ці історії — водночас і слабкості, і приклади сили — ми фільмували. Сподіваюсь, фільм ще раз донесе нам усім давно відому істину, а саме: кожній дитині потрібна сім’я,

    — додає Олена.


     «Це делікатний фільм-спостереження, що викликає співчуття та повагу. Написана на папері історія «Будинку зі скалок» може здатися нестерпно похмурою, але насправді — це історія надії», — зазначають у POV Magazine. Загалом фільм зібрав неймовірну кількість позитивних відгуків у закордонній пресі. IndieWire, Variety, Film Fest Report та багато інших написали про стрічку.

    Читайте також: Національний музей «Київська картинна галерея» до свого сторіччя презентує альбом-каталог та виставку нових надходжень до колекції музею

    «[«Будинок зі скалок»]…викликає глибоку скорботу, гнів і відчай. Фільм великої емоційної сили, знятий в інтимному просторі дитячого будинку в Україні», — зазначив Мехді Баламіса із Film Fest Report у своєму твіттері.


    Фільм є копродукцією чотирьох країн: Данії (продюсерка Моніка Геллстром / Final Cut for Real), Швеції (продюсер Тобіас Янсон / STORY), Фінляндії (продюсер Самі Ягнукайнен / Donkey Hotel) й України (продюсерки Дарія Бассель та Віка Хоменко / «Мун Мен»).

    Стрічка стала однією з переможців Чотирнадцятого конкурсного відбору Держкіно України. Загалом виробництво стало можливим завдяки підтримці таких інституцій: Данський кіноінститут, Danish Film Directors, Шведський кіноінститут, Фінський кіноінститут, IMS, Державне агентство України з питань кіно, AVEK, Nordic Film & TV Fond, Creative Europe: TV Programming, каналів ARTE, MDR, BBC, DR, SVT, Yle, VPRO та ін.

    Це вже другий фільм режисера Сімона Леренґа Вільмонта, який було відзнято в Україні. Прем’єра його останньої стрічки «Віддалений гавкіт собак» (2017) відбулася на кінофестивалі IDFA у 2017-му році, де він отримав нагороду в межах конкурсу дебютів. Відтоді фільм здобув понад 30 нагород і транслювався міжнародними телерадіокомпаніями по всьому світу (ARTE, POV та Alto Al Jezeera). Фільм був номінований на премію Європейської кіноакадемії (EFA 2018) та потрапив у короткий список номінантів на премію «Оскар» у 2019-му році. В Україні стрічку показали на фестивалі Docudays UA, де вона здобула головний приз студентського журі.

    Міжнародний сейлз-агент стрічки «Будинок зі скалок» — визнана компанія, Cinephil. Про українську прем’єру фільму буде оголошено додатково.

    Статьи по теме