Революція в медіа-сфері: Тетяна Тадай та Ксенія Лацівієва про розвиток українського подкастингу

США, Великобританія та ще деякі країни ЄС вже звикли до відносно нового формату подачі інформації - подкастів. Поки там монетизація індустрії становить 4 млрд доларів, в Україні індустрія лише набирає обертів. Наразі лише 8,3% українців слухають подкасти, проте кількість шоу українською невпинно зростає. На думку деяких експертів, сформованого ринку подкастингу в Україні ще немає. З Тетяною Тадай та Ксенією Лацівієвою, засновницями студії подкастингу YEP, яких знаємо та чули у шоу “Сноби”, “Завела Собаку” та “Розумних Люблять” про становлення та самобутність саме українського ринку подкастів поспілкувалася журналістка Marie Claire Ukraine Ксенія Ковальова.

“Найважливіше про що треба говорити подкастерам з України — досить слухати російське. Чомусь досі в топах є російські проекти, навіть “ехо москви”. Відчепіться від російського контенту і не лінуйтесь звернути увагу на свій, український. Дайте йому шанс, поширюйте та слухайте, адже в Україні дійсно створюються крутючі проекти”, — каже співзасновниця студії з пʼяти-річним досвідом подкастингу Тетяна Тадай.

Коли студія подкастів зʼявилась у 2019 році, було мало людей, що взагалі розуміли що таке подкаст. “Я памʼятаю, як показувала людям що за замовчанням в них на телефонах вже встановлено застосунок для подкастів, а вони мені казали, що думали наче це навігатор від Apple”, — розповідає співзасновниця студії Ксенія Лацвієва. Тетяна зазначає, що дівчатам доводилося пояснювати переваги подкастів для компаній та особистих брендів, займатись так би мовити, просвітницькою діяльністю. “Проте клієнти нас знаходили та ми робити проекти, якими пишаємось. Разом з нами розвивався ринок: Megogo робити конференції, великі медіа просували свої проекти, ми їздили з виступами про подкастинг і це дуже допомогало. Ринок розвивався, конкуренція зростала, подкастери почали знайомитись між собою та створювати спільности, і відповідно, наші клієнти та слухачі також ставали більш обізнаними”. І дійсно, у 2019 ринок подкастингу в Україні лише формувався, коли на Заході планети він був сформований ще у 2008 році.

“Саме у 2019 наші медіа почали тестувати формат подкастингу, бо він схожий на радійний, але живе довше і не такий дорогий у виробництві, як YouTube. Тоді ж почали зʼявлятись перші авторські подкасти, але, на жаль, багато було російською, тож самобутності на старті не було, бо здавалось що так можна охопити більшу аудиторію. Але зараз, під час війни, унікальність почала стрімко проявлятися. Українці відмовляються від усього російського та відкриті до нового контенту. Навіть улюблені шоу, які продовжують виходити російською, або напівросійською, канселяться. Гарний приклад — “Подкаст Терапія”, бо яким би цікавим і інформативним для слухачів не був Спартак Субота, аудиторії важливо слухати його українською, і він на неї переходить — ось це про самобутність. Зараз нам хочеться відшкодувати свою ідентичність в літературі, культурі, історії, мистецтві. При цьому ж, багато хто цікавиться ментальним розвитком бо прагне підтримки. Чи зміняться теми після війни? І так, і ні. Звісно, що спектр тем буде ширший, але про війну не забудуть, через той самий ПТСР та історії наших воїнів, тож ця тема залишиться з нами ще надовго”, — розповідає Ксенія Лацвієва.

Зважаючи на той факт, що навіть сьогодні статистика прослуховувань українських подкастів незрівнянно маленька порівняно з США, все ж таки, люди слухають та прагнуть розвиватись. В США подкастинг активно почав просуватись ще за часів Джорджа Буша, а у нас лише кілька років тому. І зараз, якщо переглянути формати та тематики, можна побачити, що в України складається власне та дуже унікальне бачення подкастингу. Наприклад, в Британії найпопулярнішими шоу є спортивні подкасти, а у США це комедійні подкастингові серіали та книжкові драми. Українці ж віддають перевагу культурній, історичній та ментальній освіті. Легко побачити, що на Заході подкастинг — різновид відпочинку, для нас — можливість вивчати власну культуру та свою спадщину. Більшість українців слухають подкасти в робочий час або одразу після роботи та багато хто знаходить шоу саме за професійними напрямами. Таке становлення індустрії можна пояснити і жагою до культурного та соціального самопізнання, і пошуком інструментів для ментальної підтримки та розвитку, і певно що особливостями часу та обставин, коли дуже багато людей прагнуть до знань та опанування нових галузей.

“Самобутність українського подкастингу почала розвиватись от зараз — і це круто. Нажаль, багато чого у нас диктував сусідський ринок до цього. Були ті, хто через паркан не заглядав, але тренди йшли з того боку. Зараз же теми змінилися відносно потреби слухачів. Більше слухають про культуру, історію, мистецтво, але українське, та про війну”, — каже Тетяна Тадай, — “Український ринок подкастів нестримно насичується новими продуктами. Megogo доклали багато зусиль до розвитку сфери та створили першу премію подкастів “Слушно”. Ми рухаємось швидко, і це круто”.

Коли у 2019 році дівчата лише починали займатись улюбленою справою, студії ще не було. “Ми починали робити кілька проєктів одразу і треба було їх органічно зібрати до купи. Ми придумали студію”, — розповідає Тетяна. Коли я питаю, що рухало бажанням відкрити студію подкастів за часів, коли про подкастинг більшість людей просто не знає, дівчата відповідають, що програють зазвичай ті, хто починає займатись чимось саме у пікову популярність. “Звичайно, ви не змінюєте правила гри на ринку. Тому, ми дуже вчасно почали займатись студією та подкастами. Зараз, коли всі звертають увагу: блогери, бізнеси, тощо — ми вже маємо експертність”. Про експертність варто зазначити окремо, бо подкасти зараз — дуже вільне поле.

“Записувати і творити можна все, що заманеться. Хочете — знімайте студію з дорогою технікою, ставте камеру і робіть дорогий та масштабний продукт. Не впевнені у своїх силах або не маєте ресурсу для такої помпезности — сховайтесь під ковдру та записуйте на телефон все що думаєте. Те, як ви робите подкаст — ваша фантазія. Але константи у проєктах є дві: якість і тема”, — ділиться Тетяна. “Все починається з ідеї, коли є тема і ціль подкасту, залишається обрати лише формат. Треба розуміти скільки грошей та часу ти готовий витратити. Якщо не хочеться витрачати години за монтажем, тоді є прості шляхи: інтервʼю, монолог-історія або діалог з чіткою структурою”, — розповідає Ксенія Лацвієва, — “А далі вже просто записувати. Сісти, перебороти страх, невпевненість у власному голосі або заминках, зо робиш та спробувати записати хоча б один випуск, аби зрозуміти чи це твоє. І якщо “так”, — виходити на регулярність, бо подкаст — завжди гра в довгу”. Для Тетяни прикладами у сфері подкастів залишаються наразі всі інді-проекти, маленькі, які не мають великого ресурсу для створення, але все одно продовжують робити подкасти своїми силами, як то “Київський торт”, або власний проект студії “Завела собаку”. “Моїми прикладами залишаються Діма Малєєв та Кріс Косик. Вони багато років роблять гарний продукт, але при цьому не прогинаються під теми, формати. Вони справжні, класні подкастери, які впевнено і заслужено тримаються в топі подкаст чартів. На них варто рівнятись, коли починаєш робити власне шоу”, — зазначає Ксенія.

Не дивлячись на те, що багато хто каже про “заміну подкастами радіо”, це не зовсім одне й те саме. Але як каже Ксенія Лацвієва: “Я б не ототожнювали радіо і подкасти. Бо радіо має такий наліт офіційності, радійного голосу та вимови, як наче дивишся випуск новин. А подкасти мають більшу відкритість, ненапруженість, у слухача має виникати відчуття наче він з вами зараз сидить поруч”. Дівчата порівнюють це з книгами, про котрі вже кілька років кажуть, що ринок друкованих книжок зменшиться, а ми будемо споживати аудіо продукти або перейдемо до електронних версій. А в реальності, нічого такого не відбувається. Тож скоріше — подкасти — геть новий медіа продукт, який лише набирає популярність та має шанси в майбутньому стати популярнішим за друковані матеріали та радіо. “Завжди будуть ті, хто потребує картинки, фізично тримати в руках друковані статті або читати в телефоні. Люди різні, тож різні продукти створюються під різні смаки. Особисто я слухаю і радіо, а подкасти та маю підписку на стрімінгових сервісах, але статистично подкасти вже конкурують з читальними ЗМІ та радіо, бо якомога більше людей приєднуються до прослуховування”, — розповідає Таня.

Дійсно, під час війни більше людей стало слухати щось на глибокі та місцями навіть важкі теми. Більше людей опановують подкастинг завдяки тому ж Spotify, який зробив прослуховування у тій же автівці таким же комфортним, як прослуховування улюбленої музики. Ми зустрічали навіть тих, хто любить тренуватись під подкасти аби розвиватись в професійному плані у “вільний час”. Українці завжди прагнули до знань, а зараз, коли дійсно кожна медіа група має свої подкасти, як то The Ukrainians, The Village, Радіо Поділ або навіть VOGUE UA, слухати цікавих людей, чиї думки тобі подобаються стає ще простіше. Зазвичай слухають подкасти на Apple Podcasts, Google Podcasts або у Spotify. А от якщо у вас виникає питання з чого ж почати, ми зібрали підбірки цікавих шоу за думкою Тетяни та Ксенії.

• Сноби

• Подкаст Терапія

• Музика з історіями

• Вулиця Степана Бандери

• Як ми кохались

• Подкаст про Англійську

• ФОП 3ї групи

• QWERTY

Автор: Ксенія Ковальова

Читайте також: «КИЇВ. КУДИ ПІТИ І ЩО ПОДИВИТИСЬ»: MUST SEE З 11 ПО 22 СІЧНЯ