Українські дизайнери у війну: Шевченка

Олену та Світлану Шевченка, засновниць бренду Шевченка війна наздогнала у Харкові. Про переїзд, повернення до роботи, допомогу ЗСУ та плани на майбутнє діляться вони в інтерв'ю. 

Фото: instagram/shevchenko.fashion

«Ми жили саме в тому районі міста, зі сторони якого російська армія почала атаку і ці перші вибухи було не тільки чути, а й видно з нашого вікна!», — кажуть Олена та Світлана Шевченко, згадуючи, як війна розбудила їх у рідному Харкові. Як і всі, вони не могли навіть уявити, що у 2022 році війна можлива, а потім антикризового плану на цей випадок у дівчат не було – лише плани щодо розміщення товарів у Європі. «Між темним і світлим ми завжди вибирали світло, концентрували свою увагу і час на розвитку нашої компанії», – пояснюють дівчата.

Більшість команди бренду в перші ж дні війни покинули місто та виїхали на Західну Україну чи закордон. Перебуваючи за 37 кілометрів від кордону з Росією, Харків з перших днів і досі піддається сильним бомбардуванням градами, крилатими ракетами та нальотами ворожої авіації. Тим, хто застав початок війни в найгарячіших районах міста від побаченого страху, не допомагає оговтатися навіть переїзд у «зелену зону». «Відчуття страху і тривоги не полишало, ми з сестрою не могли ні їсти, ні спати, цілий день тільки в телефоні, на зв'язку з близькими і знайомим, командою.»

«Перший час займалися допомогою в тилу, фінансово та морально, закуповували та відправляли ліки у Харків та Київ. І щодня надіялися, що скоро поїдемо додому».

Всі три тижні Олена і Світла описують, як страшний сон, що затягнувся, в якому ти лякаєшся шкірного звуку, не виходиш з дому, нормально не спиш і не їж, бо тревожність не дає заплющити око на хвилину. «Дуже важким був психологічний стан, особливо в день, коли обстріляли наш житловий комплекс. Наче ми застрягли в одному страшному сні, який ніяк не закінчиться, між минулим і невідомим майбутнім. Десь лише на 20-й день війни ми почали приходити до тями і думати як вивезти речі з нашого складу та шоуруму в Харкові».

Фото: instagram/shevchenko.fashion

Але як тільки речі бренду були вивезені з міста, Олена та Світлана одразу ж передали більшу частину переселенцям, а залишок виставили на продаж, щоб мати можливість жертвувати гроші ЗСУ. Відновити роботу — до цього рішення ми приходимо вже до кінця третьої тижня війни, розуміючи, що зупинка економіки не дозволить нашій країні боротися з врагом також ефективно і далі. «Зараз ми живемо в приватному будинку, прямо поруч із ліжком тут у нас офіс, шоурум та склад. Прямо тут і на місті біля будинку робимо реальний віледж контент. Ми продаємо з великими знижками речі з наявності, тому що створювати нові вироби і нову колекцію ми не можемо, все виробництво залишилося в Харкові, а працівники і підрядники роз'їхалися по всій Україні та за її межі», — кажуть дівчата та сумують за рідним містом, куди хочуть повернутись відразу ж після закінчення війни.

Фото: instagram/shevchenko.fashion

«Щодня ми чекаємо на цю новину про перемогу України, навіть валізу не розбираємо. Щодня ми обговорюємо як бути далі і щодня нові ідеї, плани і ті, як ми будемо їх реалізовувати, як розвивати наш бренд, щоб не було».

Війна — страшна подія, але вона змушує нас згадати, як сильно любимо вулички рідних міст, звичні погляду місця, про те, як ми любимо нашу країну, і хай не завжди вона ідеальна. Війна — страшна подія, яка народжує в душах стільки натхнення та любові, що нам залишається лише здогадуватися, якою прекрасною стане Україна після війни. І вона стане, обов'язково стане! Чекаємо і віримо, як роблять це щодня Олена та Світлана Шевченко.

Автор: Ксенія Ковальова

#ВсеБудеУкраїна!

Читайте також: УКРАЇНСЬКІ ДИЗАЙНЕРИ У ВІЙНУ: ETNODIM