Чоловік говорить: Іван Марунич, фронтмен KARTA SVITU

Іван Марунич - фронтмен гурту KARTA SVITU та автор найпопулярніших мемів в укрнеті. Напередодні великої музичної телепремʼєри концерту гурту, на якому було презентувано альбом «Простір важливих речей», Іван відповів на запитання Marie Claire. 

Яким повинен бути «справжній чоловік»?

Думаю, не повинно бути якихось «еталонів справжності», бо всі люди різні. Ще й народжуються з різними стартовими умовами, мають різне виховання, доступ до освіти, оточення, яке формує особистість тощо. Проте, звісно, є чесноти, які мені імпонують незалежно від статі. Наприклад, коли людина тримає слово, є фахівцем у своїй справі і працелюбна. Мені легко знайти спільну мову з обізнаними інтелектуальними людьми, які мають почуття гумору. Щиро захоплююся особистостями, які надихають словом чи власним прикладом людей навколо. У наші непрості часи це важливо.

Які життєві уроки дали вам батьки?

Вдячний татові та мамі за те, що ніколи не обмежували у дитинстві в творчих експериментах. Мені ніколи не вказували, чим займатися, натомість навпаки – підтримували в усіх починаннях. Хотів грати у футбол – підтримували мої походи на секцію. Вигадав зібрати шкільну рок-групу – батьки подарували гітару. Я ж, в свою чергу, відповідально ставився до своїх справ – намагався довести все до пуття, належного рівня та до певного результату. Це справді допомогло і в дорослому житті. 

На сьогодні ми з батьками хороші друзі. Тепер не тільки я можу завжди звернутися до них за порадою, але й вони часом запитують мою думку з того чи іншого питання. Це приємно.

У вас був поворотний момент, після якого можна поділити життя на «до» і «після»?

Думаю, таких моментів було декілька в житті. Але на думку спадає один з останніх яскравих епізодів. який сприяв багатьом новим зустрічам та подіям. Звісно, маю на увазі мій музичний проєкт KARTA SVITU і зокрема популярність пісні «Хто тримає цей район? Пес Патрон!». Хоч це і постіронічний, мемний трек, слухачі почали відкривати для себе інші, більш серйозні композиції, а також відвідувати наші концерти. Саме це сприяло тому, що у нас вийшов альбом «Простір важливих речей» з абсолютно різними за настроєм піснями. Є і ліричні «Немов птахи», «Вона лягає спати», «Квартира», присвячені стосункам людей. Є пісні про війну та героїчний опір українців – «Крила», «Поштар», «Твій неймовірний шлях».

Ну, і гумористично-комедійну тему після «Патрона» теж в альбомі продовжили: треки «Батіна тачка», «Одного дня я стану мером», «Свято», думаю, піднімуть настрій у похмурий день. Всі ці пісні вже мають декілька сотень тисяч прослуховувань на музичних майданчиках. Це дало можливість зробити ще й концертну програму і навіть перше невеличке шоу. Тож, цей рік провели активно і досить продуктивно.

Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках?

Зараз ми навчилися цінувати кожен ранок, і саме усвідомлення цінності кожного дня дає енергію встигнути зробити щось корисне та цікаве. Власне, це розуміння і дало сили за достатньо короткий термін записати двочастинний альбом аж з 18 треками. Це рівно стільки, скільки треба для повноцінного сольного концерту. Радий, що зусиллями багатьох людей, все вдалося.

Як вам здається, ви вже знайшли себе?

Думаю, для творчих людей процес пошуку себе перманентний. Тому що це напряму повʼязано з пошуком нових форм, ідей, сюжетів, образів. Інша справа – тішуся, що вдалося знайти улюблену справу, завдяки якій щоранку прокидаюся щасливою людиною. Щастя для мене – написати пісню та записати її в студії, щоб публіка її полюбила і підспівувала на концертах. Щоразу хочеться продовжувати це робити знов і знов – розповідати якусь нову історію, знаходити «фішечки» в аудіо та візуальній реалізації. 

Музика – це магія, яка може і обʼєднати тисячі людей, і водночас допомогти або іноді навіть врятувати душу окремої людини. 

Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

Тут дуже просто – сучасні засоби дають можливість достатньо точно розуміти кількість аудиторії, яка слухає музику артиста. Ще й отримувати прямий фідбек від слухачів через соцмережі. Логічно – чим популярніша пісня, тим більший успіх проробленої роботи. 

А вже наступний пункт призначення – живі концерти, на які публіка приходить послухати улюблені пісні та відкрити для себе щось нове з творчості виконавця. Тут теж достатньо зрозуміло – чим більше глядачів у залі, тим більше музикант затребуваний. А значить – натхненний робити щось нове. 

До слова, цього року на презентацію альбому «Простір важливих речей» у Києві прийшло багато наших слухачів. Перед цим концертом ми понад півроку детально готували не тільки звук, але й світло, відеографіку та інші складові. Потім вчасно ухвалили рішення цей концерт відзняти, і от вже 10 листопада на М1 вийде спеціальна телеверсія цього 1,5-годинного сольнику KARTA SVITU у Києві. Такі проєкти надихають рухатися далі, робити нашу «музичну виставу» масштабнішою і ефектнішою.

Як виглядає ваш стандартний день?

Вранці після пробудження маю традицію. Після лежачого положення на ліжку одразу переходжу на лежаче положення на підлозі. 🙂 Але не для того, щоб продовжити спати, а зовсім навпаки: 50-60 віджимань завжди дають додаткову енергію. Після сніданку – є опції. В дні, коли немає виступів та концертів, працюємо з командою над контентом. Це і зйомка/монтаж відеоконтенту, і написання/запис нової музики. Іноді – участь в телепроєктах, іноді – відповіді на інтервʼю. От, наприклад, зараз ранок, і я пишу відповіді для вас. 

Іноді, коли хочеться переключитися від музики, то люблю займатися своїм хобі – конструктором лего. Маю велику колекцію різних сюжетів. Колись відкрию свою кавʼярню і в ній виставлю мої «здобутки».  

Ну, а дні виступів KARTA SVITU, зазвичай, наповнені саундчеками, підготовкою та власне самим концертом. Люблю майже всі активності, які супроводжують професію. 

Ну і, звісно ж, зараз Україна в стані війни – ніхто не може стояти осторонь. Часто будні прикрашаються особливими виступами – для наших захисників та захисниць. Думаю, для будь-якого артиста зараз це і велика честь, і місія. За декілька сотень таких концертів я впевнився на 100%, що музика на часі, швидко підіймає моральних дух бійців. 

Крім цього, приділяю певний час особистій підготовці з військової справи. Зрозуміло, що це зараз база для громадян України.

Які якості партнера для вас важливі?

Мені повезло зустріти дівчину, яка стала не тільки прекрасним партнером в родині, а ще й по суті співзасновницею музичного проєкту KARTA SVITU. Окрім того, що Світлана дала натхнення писати пісні на самому початку, вона продовжує «рулити» багато творчих і менеджерських процесів. Наша спільна робота тісно переплітається з сімейним життям і по суті стала лайфстайлом. Ціную в Світлані відданість, мудрість і неймовірний творчий запал. Більшість візуальних рішень, які супроводжують мої пісні – справа її рук. До речі, кліп «Пес Патрон», який зараз має мільйони переглядів, теж зняла і змонтувала вона. Захоплююся нею!

Яка людина ніколи не буде з вами поруч?

Давно не прагну спеціально заводити близькі стосунки з людьми. Усі, хто зараз поруч, або вже давно зі мною, або стрімко вриваються в життя, адже достатньо швидко стає зрозуміло, чи нам комфортно в спілкуванні. 

У роботі я послуговуюся принципом, який можна умовно назвати «50 на 50». Де для мене рівномірно важливі два чинники: професіоналізм і порядність. Тобто, якщо людина хороша та приємна, але її вміння, знання та навички не відповідають рівню проєкту, то ми можемо просто товаришувати, але в роботі ця людина тягнутиме команду вниз. І це рано чи пізно призведе до погіршення наших дружніх стосунків. Тому працювати ми, найімовірніше, не будемо. 

І навпаки: якщо людина класно щось вміє робити (наприклад, грати на якомусь інструменті), але при цьому псує мікроклімат в команді, є токсичною, не тримає слово, або її погляди на важливі для мене питання кардинально розбігаються з моїми, то навіть високі фахові скіли не дозволять нам довготривало співпрацювати. Тож, останнім часом в таких випадках я обираю навіть не починати щось робити разом, щоб не витрачати час. Благо, життєвий досвід вже дозволяє в більшості випадків достатньо швидко розбиратися, хто є хто.

Яка матеріальна річ – найцінніша для вас та чому?

Війна зменшила цінність матеріальних речей до мінімуму. Багато українців за останні роки втратили домівки, автівки, бізнеси тощо. Але це і близько не стоїть з трагедіями тисяч сімей, які втратили близьких людей через війну, яку розвʼязала росія. 

Наразі важливі матеріальні речі – це тільки дрони, автівки, зброя, аптечки та інше, що дозволяє нашому війську чинити опір дикому сусіду, який стирає наші міста в пил.

Що ви вважаєте в житті найбільш важливим? Що найменш важливим?

Зараз найбільш важливим – здобути справедливу перемогу у війні, зберегти державу, свою землю та людей. Задача надскладна. Але ніде в світі ми так не будемо по-справжньому щасливими, як вдома. 

Все, що допомагає дати відсіч ворогу – це зараз важливо. В першу чергу, на фронті, звісно. А також в інших тилових галузях – дипломатії, економіці, культурі тощо. 

Головне для українців зараз зрозуміти – не можна стояти осторонь. Час настав врешті-решт знайти своє місце на цьому етапі визвольних змагань. 

Який антивоєнний твір ви вважаєте геніальним?

Зараз мають бути надихаючі твори для продовження боротьби. В українців немає вибору: на наш дім напали, ми маємо його захищати.

Фото: Андрій Харламов

Читайте також: АРТЕМ ПИВОВАРОВ ТА KOLA: РОЗПОВІЛИ ПОДРОБИЦІ, ЯК ВОНИ ЗНАЙШЛИ СПІЛЬНУ МОВУ