MC@WORK: Ольга Руднєва, засновниця Фонду Олени Пінчук

26 листопада у рамках проекту про бізнес MC@WORK головний редактор журналу Marie Claire Україна Ірина Татаренко поспілкується із засновницею Фонду Олени Пінчук Ольгою Рудневою. Зустріч пройде в прямому ефірі інстаграм-акаунті Marie Claire UA. 

Перед онлайн-зустрічею ми взяли у Ольги невелике інтерв’ю про складнощі, досягнення та цілі в бізнесі.

 

Мій перший дотик із темою благодійності був ще за часів власного бізнесу. Ми мали видавничий будинок, і ми весь наш контент створювали переважно для жінок. Тоді я вперше зіткнулася з темою ВІЛ/СНІДу і була вражена тим, як мало люди знають про те, як передається ВІЛ та що таке СНІД. Пам’ятаю, ми проводили тренінг для ВІЛ-позитивних жінок, і на ресепшені готелю мені двома пальцями передали забутий листок із розкладом, наче ВІЛ передається через предмети. Мене тоді це так сильно вразило, що я одразу визначила для себе, у якому напрямку я хочу далі працювати. Я тоді нічого не знала про благодійні фонди, тема благодійності не була актуальною і мої перші проекти були в рамках нашого бізнесу. Згодом я приєдналася до команди фонду Олени Пінчук. І можу з упевненістю сказати, що вже 16 років маю найкращу роботу на Землі: я роблю добрі справи, будую культуру благодійності в Україні, консультую найбільші бізнеси в питаннях соціальної корпоративної відповідальності, і мені за це платять гроші.

 

Якими досягненнями у своїй професії ви пишаєтесь? 

 

Пишаюся сотнями врятованих життів. І це не просто гарна фраза, ми знаємо імена та долі тих людей, хто живий сьогодні завдяки допомозі фонду. Пишаюсь змінами в системі, які були спровоковані нашою роботою та нашими зусиллями. Пишаюся тим, що наш фонд вперше показав, якою може бути соціальна кампанія у медіа та як вона може змінити ставлення суспільства до проблеми. Пишаюсь тим, що ми були піонерами у багатьох процесах – найбільші благодійні аукціони, безкоштовні концерти на знакових площах країни, перші онлайн магазини сувенірної продукції. Зараз ми активно просуваємо культуру жіночого менторства та підтримки жіночого бізнесу, і знаю, що одного разу всі ці історії дівчаток і жінок, у яких вийшло навіть у найскладніші часи, стануть також частиною нашої історії. 

 

Читайте також: Що потрібно знати про психотерапію: Розповідає експерт

 

Якби зараз ви починали знову весь шлях, від яких помилок уберегли б себе молодий? 

 

Без усіх цих помилок був би всіх цих досягнень. Не було б мене такою, якою я є зараз, не було б розуміння, що працює, а що ні. Можливо, не було б інших крутих проектів, які з’явилися, наслідуючи наш приклад. Приклад, який з’явився лише тому, що ми могли собі дозволити помилки. Єдине, що хотілося б змінити – це бути більше в моменті, менше переживати, як все вийде, і більше жити те, як виходить. Пам’ятаю, на одному з благодійних концертів на Майдані мої колеги пішли танцювати на бекстейджі, і я дивилася на них із жахом. Зараз думаю про те, що було б круто нагородити себе п’ятихвилинним танцем під дощем, що мрячить під “Yellow submarine”, світ би не впав, а зараз у мене була б крута історія про те, як я танцювала під дощем на бекстейджі єдиного за всю історію України концерту Пола Маккартні. 

 

 

В Україні не було розуміння, що таке благодійність. Нам доводилося абсолютно з чистого аркуша будувати образ приватного фонду, показувати своїми прикладами, як можна змінювати світ, пояснювати, чому, крім податків, які ми сплачуємо державі, ще треба допомагати вирішувати соціальні проблеми через благодійні фонди. Ми постійно стикалися з недовірою з боку звичайних людей, і спочатку наша робота виглядала як нескінченний звіт про кожен зроблений крок. Кожна поразка інших фондів, кожен неохайний пацієнт, який забував звітувати про отриману допомогу, ставав нашою проблемою.  

 

 

Мета будь-якого благодійного фонду – вирішити проблему, заради якої він створювався та зібрати команду, яка зможе вирішувати подібні завдання без прив’язки до теми. 

 

Читайте також: MC@WORK: Діма Борисов, засновник мережі однойменних ресторанів