Categories: Общество

Мистецтво аутсайдерів. Перетворити уявне на можливе

Театр, музика, образотворче мистецтво – усе це є способом зрозуміти і втілити ті емоції й стани, думки і світогляди, якими кожен із нас живе.

Галина Глеба, мистецтвознавиця, дослідниця, співробітниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre

Мистецтво самовираження з плином століть перетворилося в історію світової культури. І кожен привносить у мистецтво свій унікальний погляд та світобачення. Художні роботи, які створювали непрофесійні художники тільки в середині XX-го століття отримали назву – «мистецтво аутсайдерів». Це і художники-самоуки, і діти, які до певного моменту живуть у власному фантазійному світі, поза стереотипами культури. І навіть дорослі з особливостями ментального та психічного розвитку. Усі ті, хто привносять в культуру зовсім інше унікальне баченням та розуміння світу, та як наслідок – змінюють його до невпізнаваності. 

У 1920-ті роки з’явилося два видання, які змінили світове мистецтво. Авторами цих книжок стали психіатри. Німець Ганс Прінцхорн на основі колекції картин пацієнтів з психічними захворюваннями видав ілюстровану монографію «Художня творчість душевнохворих». А вже за рік вийшла книга швейцарського психотерапевта Вальтера Моргенталера – «Душевнохворий як художник». Книги стали неймовірно популярними, творчістю людей з ментальними особливостями почали надихатися заледве не всі прогресивні митці того часу – сюрреалісти, авангардисти, дадаїсти. Вони захоплювалися відвертістю та спонтанністю такого мистецтва, що не було обмежене стереотипами культурних традицій. Професійні митці наслідували сміливість художників-аутсайдерів, шукали такої ж свободи від мистецької школи та прагнули приручити стихію хаотичної уяви. Хтось наслідував образи та ідеї у мистецтві, а інші власним епатажем і дивакуватою поведінкою стверджували свободу від культурних забобонів і вимог.

Виставка «Крапка, лінія, можливості», 2020. Фотографії надані PinchukArtCentre © 2020. Фотограф: Максим Білоусов

 

А от широко відомим мистецьким терміном «ар брют» творчість митців-самоуків, різного роду аматорів, дітей та людей з психічними розладами назвали французькі художники Жан Дюбюффе та Рене Обержонуа. Американський аналог цьому поняттю – «мистецтво аутсайдерів» – з’явився тільки у 1970-ті. І так склалося, що сьогодні ми уявляємо інсайдерами мистецтва – професійних художників. Натомість аутсайдерами – тих, хто не навчався мистецтву, не орієнтується на глядача, відшукує образи для своїх робіт у власній бурхливій фантазії, а не історії культури. Та й зовсім не вважає себе художником. 

Саме на основі колекції Жана Дюбюффе у 1967 році в паризькому музеї декоративних мистецтв відбулася перша в історії виставка ар брюту, що налічувала близько 700 унікальних робіт, серед яких і роботи людей із різноманітними особливостями ментального розвитку. Це стало початком визнання мистецтва і художників, що століттями залишалися непоміченими. У 1971 році Дюбюффе подарував своє зібрання швейцарській Лозанні, де відкрився перший та нині всесвітньо відомий музей ар брюту.

У 1980–1990 роки один за одним у світі відкривалися музеї, присвячені мистецтву аутсайдерів. Це мистецтво отримувало дуже різні означення – візіонерське, інтуїтивне, народне мистецтво. У фотографії це вернакулярні світлини, аматорські і безіменні, які залишилися нам у спадок від дідусів і бабусь. 

Музей ар брюту, колекція Жана Дюбюффе. Лозанна, Швейцарія

А от перші спроби поєднати «інсайдерів» та мистецтво аутсайдерів відбулися 1972 року, коли куратор Геральд Зееман включив роботи художників з психічними розладами в основну експозицію нині вже культової і знакової міжнародної виставки documenta V у німецькому Касселі – «Світ образів сьогодні». Куратор навіть відтворив кімнату психіатричної клініки, у якій жив і працював художник Адольф Вьольфлі, учасник виставки, аби кожен глядач відчув себе в середовищі обмеження реальності при колосальній свободі фантазії митця.

Найгучніше феномен мистецтва аутсайдерів почав проявлятися у XXI столітті. Куратори та музеї ініціюють масштабні проекти, як то виставка «Глосолалія», що відбулася у Музеї сучасного мистецтва у Нью-Йорку (МоМА) у 2008. Така поетична назва позначає беззмістовне поєднання звуків і слів у дитячих іграх чи народних піснях. А також, за Біблією, це – один із восьми божественних дарів – Дар інших мов. Людина, що ним володіє, може пророкувати і проповідувати нову істину незнайомими для неї мовами. Художники, роботи котрих  репрезентувалися у проекті, були як аутсайдерами та самодіяльними народними майстрами, так і відомими та визначними митцями свого часу, як то Жан-Мішель Баскія, Луїза Буржуа та інші. І на думку кураторів – є тими обраними і обдарованими, що несуть нове знання та інший погляд на світ.

Емі Сільман. Фрагмент триптиху «Листи із Техасу», 2002. Фото експозиції виставки «Глосолалія», 2008, MoMA.

Саме ця ідея відгукнулася 2013 року у проекті 55-ї Венеційської бієнале «Енциклопедичний палац», який став вершиною визнання та включення мистецтва аутсайдерів у загальносвітову історію культури. Куратор Массіміліано Джіоні втілив концепцію художника-аутсайдера Маріно Ауріті, який запатентував свою ідею уявного музею, призначеного для збереження усіх знань світу. Джіоні не тільки поєднав актуальне та аутсайдерське мистецтво, але й супроводив його історичними артефактами, документами. На виставці навіть були акварельні альбоми швейцарського психіатра та містика Карла Гюстава Юнга. Таким чином роботи пацієнтів та їх лікарів вперше одночасно і поряд постали перед публікою.

Безкомпромісне мріяння про всеосяжне вселенське знання вже тисячоліттями не полишає візіонерів, митців і навіть науковців. І це примушує homo sapiens розвиватися, постійно шукати інші ідеї, нові виміри та погляди на світ і себе. А мистецтво аутсайдерів дозволяє людству по-іншому дивитися на себе.

Виставка «Що важливо. Виставка про та за участі людей із синдромом Дауна», 2018. IZONA. Фото надано Гете-Інститутом

В Україні тему ментальної інклюзії масштабно розгорнули кураторки Оксана Грищенко і Тетяна Гершуні у 2010 році міжнародним проектом АУТ, відкритим у Всесвітній День аутизму. Цей проект також поєднанував художників-аутсайдерів та сучасних митців, проявляючи тему аутизму як один із способів світосприйняття. Виставка демонструвала, як аутичність в сучасному світі стає невід’ємною складовою творчості. Проект отримав розвиток, і наступного року американський куратор та психіатр Коан Джефф Байза присвятив виставку АУТ 2 ідеї нейрорізноманітності. А у 2013 році відбувся третій і останній АУТ – «Сни наяву», куратор котрого, російський літературний критик та поет Віктор Топоров, залучив глядачів до роздуму про феномен візіонерства, у якому думка соціуму, тобто більшості, є тільки однією із можливих. А зовсім не єдиною вірною.

Інший проект, що піднімав в Україні тему ментальної інклюзії – «Що важливо? Виставка про та за участі людей із синдромом Дауна» 2018 року. Кураторки Марія Ланько та Лізавета Герман також поєднали в експозиції роботи сучасних українських художників з роботами людей із синдромом Дауна. Але створили розповідь не про інклюзію, а про життя, смерть та усе найважливіше для кожного з нас: любов, сім’ю, здоров’я. Про те, що для всіх нас є спільним. Проте важливіше, що ця виставка не обмежилася одноразовою співпрацею художників та людей із синдромом Дауна. Вона отримала продовження як майстерня «ательєнормально». Семеро асистентів-тюторів та одинадцять художників із синдромом Дауна й до сьогодні спільно малюють, відпочивають та відвідують виставки. І це спілкування втілило мету усього проекту.

Фото експозиції виставки «Крапка, лінія, можливості», 2020. Фотографії надані PinchukArtCentre © 2020. Фотограф: Максим Білоусов

Задля створення середовища комунікації і терапії ще з 2016 року в PinchukArtCentre розпочала роботу унікальна програма «Майстерні можливостей», де до взаємодії залучають художників із такими особливостями розвитку, як аутизм, синдром Дауна та розумова відсталість. Від крапки на аркуші, через лінію і аж до самостійних авторських робіт, учасники майстерні вчилися перетворювати уявне на можливе. Майстерня представила виставку «Крапка. Лінія. Можливості», де можна особисто ознайомитися з напрямком мистецтва аутсайдер-арт та геть по-іншому поглянути на загальноприйняті й звичні для нас поняття «художник» і «мистецтво».  

Мистецтво аутсайдерів показує нам інший погляд на світ, пропонує подумати над тим, що хотів сказати художник, про що і про кого це мистецтво. Що таке мистецтво і чи є у нього які-небудь рамки? А також про те, хто ж насправді є тим художником, який дійсно володіє диво-мовою глосолалією і здатен показати нам інший унікальний погляд на себе і світ.

Marie Claire

Recent Posts

Певица FKA Twigs выпустила новый трек, посвященный токсичным отношениям с Шайа Лабаф 

“Don’t judge me” - очень интимная песня”, - прокомментировала исполнительница.  FKA Twigs выпускает новый трек на фоне продолжающегося судебного процесса против бывшего парня Шайа ЛаБафа. Певица…

2 часа ago

Дочь Хайди Клум дебютирует на Неделе моде в Берлине 

16-летняя девушка открыла региональный Fashion Week.  Лени, дочь супермодели 1990-х Хайди Клум, неделю назад прошлась по первому в своей жизни подиуму, и по всем…

3 часа ago

Роберт Родригес готовит перезапуск саги “Дети шпионов” 

Дебютный фильм серии вышел на экраны ровно 20 лет назад, и заслужил три сиквела.  Издание PEOPLE подтвердило, что режиссер оригинального фильма…

3 часа ago

Мілла Йовович вийшла знов на стежку війни: топ-4 фільмів, які відображають її бунтівну вдачу

Вже 28 січня на широкі екрани виходить фантастичний екшн «Мисливець на монстрів» з Міллою Йовович у головній ролі. З цієї…

4 часа ago

Дизайнер, инфлюенсер и предприниматель Татьяна Кодзаева о том, что ее вдохновляет и направляет

Называть себя инфлюенсером стало не просто модно, а буквально жизненно необходимо. Конечно, исключительно для активности и востребованности своего блога. Однако, когда речь…

22 часа ago

Селена Гомес прокомментировала внешность Билли Айлиш на обложке глянца

А точнее то, как 19-летняя певица выглядит с косметикой бренда Rare Beauty.  В понедельник Селена Гомес, которая недавно выпустила собственную линейку продуктов…

23 часа ago