Особистий досвід: як працювати у декреті

Мама, що працює «в декреті» Поліна Булгакова розбиралася, як поєднати материнство з професійною діяльністю і для чого українські жінки беруть на себе все й одразу.

“Здрастуйте, мене звуть Поліна, і я працююча мама! Хором: − Привіт, Поліна!” Ця стаття – чудовий спосіб виговоритися: розповісти про те, що наболіло, поділитися своїми відкриттями та лайфхаками про роботу в декреті – про найскладніше заняття, яким мені тільки доводилося займатися.

До вагітності я була копірайтером одного великого радіохолдингу, писала статті для жіночих видань, розробляла SMM-стратегії для брендів та компаній. Іншими словами, я завжди працювала головою і ніколи руками, так що проблем для того, щоб повернутися в професію після пологів, не виникало. Мені не треба було "йти на завод", залишаючи дитину в яслах, працювати можна було з дому, без відриву від пелюшок. Головне, знайти в собі сили та бажання.

Читайте також: Країни, в яких жінкам працюється найкраще

Свою першу статтю після пологів я написала, коли синові був місяць, і це виявилося страшенно складно. Гострі формулювання і хльосткі оберти кудись вивітрилися з моєї голови, поступившись місцем думкам про малюків панди, що чхають, і вовняні пінетки. Все, чого мені хотілося в той момент, - сидіти тихенько, притулившись до стіни, і дивитися, як малюк сопе. Але треба було думати, аналізувати, вивчати багато різних джерел: те, що раніше давалося мені легко і просто, тепер забирало купу сил – сил, яких і так не було. Щоденний "день бабака" вимотував гірше самого нещадного крос-фіта. Працювати я могла або пізно вночі, коли дитина засинала на гарантовані 3-4 години, або рано-вранці, на світанку, поки всі в будинку ще спали. Тільки так я могла зосередитись.

Через півроку я змогла працювати в будь-яких умовах: писати не тоді, коли було натхнення, а будь-якої вільної хвилини, вигадувати концепції для брендів на дитячому майданчику, а не в тихому затишному коворкінгу з чашкою кави. Ще через півроку я зрозуміла: не варто вплутуватися в проекти з жорсткими дедлайнами, інакше емоційне вигоряння не за горами – і привіт, апатія!

Читайте також: Як припинити все контролювати?

Так що якщо ви плануєте працювати з дому, знайте: вам доведеться навчитися жонглювати часом і працювати без графіка.

“Найскладніше при роботі у декреті, − підтримує мене перекладач та мама Богдана Островська, − це розставляти пріоритети. Знаходити час для відпочинку, виконувати роботу за наявності дитини на належному рівні – так, якби не було дитини. Постійна битва дедлайнів з нестабільним режимом малюка, робота замість відпочинку під час коротких періодів сну дочки, альтернативні методи виконання звичайних завдань (мені часто доводилося надиктовувати текст на диктофон або друкувати однією рукою, поки донька спала на іншій) – все це виснажує”.

Оскільки я працювала вдома, то могла спати вдень, щоб відновити сили. Але не спала. Не повторюйте мою помилку: у будь-якій незрозумілій ситуації лягайте спати. Не допікайте штрудель, не домуйте підлогу, не дописуйте статтю – відпочивайте! Часта помилка працюючих мам – хапатися за все й одразу, і намагатися бути ідеальною на всіх фронтах: у побуті, у роботі, у вихованні дитини. Але це прямий та короткий шлях до нервового зриву.

Є така професія

Колись у Мережі «гуляв» ролик про те, як HR проводив співбесіди здобувачів по скайпу, пропонуючи їм роботу 24/7 без вихідних та відпусток. Усі до одного крутили пальцем біля скроні, мовляв, та хто це витримає взагалі? Мами. Вірусне відео оспівувало материнство як найскладнішу професію у світі. Чи треба говорити, що за наявності ще й «справжньої» роботи з офісом та шефом не залишається жодної хвилини для себе?

“Для мене найважче у поєднанні роботи з материнством – неможливість будинку повноцінно розслабитись. Моя робота пов'язана з людьми, і, відпрацювавши навіть півдня, мені хочеться полежати вдома у повній тиші та самоті (я інтроверт). Але це неможливо – треба спілкуватися з дітьми, гуляти з ними…» – ділиться досвідом мати трьох дітей та методист дитячого центру розвитку Катерина Задоянная.

Бути чи не бути

Хоч би як було складно, робота в декреті має свої плюси. І головний із них – фінансова незалежність.

“По-перше, фінансова незалежність – це чудово. Цього задоволення жінка не повинна позбавляти себе, навіть якщо чоловік – безмежної щедрості людина, – вважає журналіст Анастасія Герасимова. − По-друге, розумова діяльність, спілкування з іншими людьми рятують від усіх мамських депресій разом узятих, тримають у тонусі, не дозволяють скотитися до безформних штанів на прогулянці та до майже забутого власного відображення у дзеркалі. По-третє, час дуже швидко минає, конкуренція ринку праці велика. За кілька років ти можеш вилетіти з процесу настільки, що потім простіше кардинально змінити рід діяльності, ніж повертатися до колишньої професії”.

Читайте також: Чому чоловіки стали слабкішими?

Якщо ви не готові виходити на колишнє місце роботи одразу після народження малюка, можна освоїти новий вид діяльності. За запитом “робота в декреті” пошукач видає сотні пропозицій: розшифровка аудіотекстів, копірайтинг, віддалений рекрутинг або підбір персоналу вдома, підтримка брендів у соціальних мережах – є з чого вибрати. Також можна створити свій маленький бізнес – так вчинили дві мої подруги: одна зайнялася хендмейдом і тепер продає прикраси з глини, інша – пече торти на замовлення. Спробувати точно варто, а ось зрозуміти, чи це ваше, завжди встигнете. Головне, не йти на поводу у громадської думки.

“Зараз, якщо ти непрацююча мама, люблять вішати ярлики, – каже PR-менеджер Наталія Роєнко. − Іноді виникає думка не працювати, і стає чомусь соромно. Мовляв, усі можуть, а ти ні? І це справді так: суспільство дедалі частіше навертає, що бути просто мамою мало. З пелюшками всі можуть впоратися, а як щодо хати і коня, що горить? Чи зможеш?

І тут головне – слухати себе. Який би варіант не вибрали – він правильний. Мене робота в декреті перетворила на універсального солдата – тепер, здається, я можу все. Хотіла б я в наступну свою “декретну відпустку” (відпустку, ха-ха!) пройти весь цей шлях? Не впевнена. Але цей досвід однозначно збагатив мене.