Жінка каже: актриса Вікторія Варлей

Актриса серіалу «СуперКопи» на каналі НЛО TV Вікторія Варлей – сильна та незалежна не лише на екрані, а й у житті. За крихкою зовнішністю ховається величезна сила, яка допомагає їй бути успішною у професії та не боятися нових життєвих викликів. Ми поговорили з Вікторією про критику, мотивацію та жіночу підтримку, а також про суперництво в акторському середовищі.

— Вікторіє, хто на вашу думку сильна і незалежна жінка сьогодні? Які риси характеру повинніні бути у такої жінки?

— Сильна та незалежна жінка – це не «феміністка», яка бігає топлес під Верховною Радою, яка кричить на все горло про свою незалежність. Для мене сила та мудрість жінки – у її слабкості. Таким чином жінка залишає чоловікові можливість оберігати та захищати її, бо саме цього потребує кожна з нас. Це не означає, що своє життя ти маєш присвятити чоловікові та перекласти на нього всі свої проблеми. Сильна незалежна жінка завжди має свою думку, постійно поповнює свої знання: подорожує, читає, цікавиться новим. Вона не потребує чужого схвалення, тому що вона самодостатня. А риси характеру я не поділяю на чоловічі та жіночі, мені цікаві амбітні, впевнені в собі люди.

— У соцмережах зараз набирає популярності флешмоб #WomenSupportingWomen де жінки розповідають про свій шлях та жіночу підтримку. У нас цей флешмоб не дуже популярний (як культура сестринства). Як ви вважаєте, чому нам, жінкам, так складно хвалити чи підтримувати один одного?

— Наскільки мені відомо, рух #womensupportingwomen виник у відповідь ситуацію в Туреччині (після того, як студентка загинула від рук свого колишнього бойфренда). Мета флешмобу: привернути увагу суспільства до проблеми домашнього насильства. У нашому суспільстві раніше не прийнято було говорити про подібні проблеми: колишні чоловіки могли спокійно відібрати дітей і забороняти матері бачитися з дитиною. За статистикою, понад 600 жінок за рік в Україні вмирають, ставши жертвами домашнього насильства. І це офіційні дані – реалії набагато страшніші! Але останнім часом подібні ситуації були оприлюднені. Таким чином, в Україні було створено рух #жінкиUA – це і є сестринство. Українські жінки рухаються у правильному напрямку, не боячись відверто говорити про те, про що раніше мовчали.

Читайте також: Я НЕ ХОЧУ ЗАМІЖ. ЗВІДЛИ БЕРЕТЬСЯ СТРАХ ЗАМІЖСТВА І ЯК ЙОГО ПЕРЕБОРОТЬ?

— З якими перешкодами довелося вам зіткнутися на своєму професійному шляху?

- Я розповім реальну історію. На одному із кастингів, на відомому телеканалі, де я пробувалась на лінійну роль, режисер мені сказав: «Я хочу затвердити вас на цю роль, але останнє слово за продюсером». Я відповіла, що мене завжди стверджують режисери, але чомусь я не завжди підходжу продюсерам. І він відповів: «Причина в тому, що режисери – чоловіки, а продюсери, як правило, – жінки».

— Хто були ті жінки, які завжди у вас вірили та підтримували?

— Звичайно, моя мама. Мама мій союзник, мій partner in crime. Вона завжди на моєму боці, завжди підтримує та вірить у мене. Хоча мені і з подругами пощастило, у наших відносинах немає духу суперництва, ми щиро радіємо та переживаємо одне за одного.

— Вам доводилося мати справу з необґрунтованою жіночою критикою?

— Безперечно, стикаюся постійно. Але нікого не засуджую, кожен сам вибирає, у яке русло спрямовувати свою енергію. Хтось вибирає засуджувати та критикувати інших. Я ж вважаю, що це деструктивно, тому свою енергію спрямовую у розвиток себе. Для мене не важливо, хто і що про мене думає чи каже.

Читайте також: Юлія ЛИСЮК ПРО ГЕНДЕР У БІЗНЕСІ, КАРАНТИНІ І СИРАХ

— Кажуть, в акторському середовищі особливо часто можна зіткнутися із заздрістю та необґрунтованою критикою. Чи так це?

— Важко усвідомлювати, що ти не найкращий і не найталановитіший артист. Я сприймаю критику щодо професії спокійно… але все ж таки, я за батіг і пряник.

— Як змінилося уявлення про сильну жінку за останні 20 років? Хто така сильна жінка сьогодні?

— Все змінилося набагато раніше. Років 50 тому жінки, які обіймали керівну посаду та мають чоловіків у підпорядкуванні, були винятком. Нині цим нікого не здивуєш. 20 років тому жінка, яка «поховала» себе у побутовій рутині (варила вдома борщі, чекала на чоловіка з роботи) виховала доньку. І ось уже через 20 років її дочка стоїть і готує гаспаччо своєму чоловікові, чекає його з роботи - а дружина немає. Чоловік молодим дівкам коліна очима проїдає, але її все влаштовує. Тому що саме така модель поведінки була у неї в сім'ї. Хоча, звісно, ​​бувають винятки. Але дуже важливим є правильно закладений сімейний фундамент – дівчатка завжди дивляться на своїх матерів. Сильною та незалежною не народжуються!

— Які стереотипи досі заважають нашим жінкам досягати професійних успіхів у своїй сфері?

— Завжди важко зробити перший крок, вийти із зони комфорту. Більшість жінок боїться осуду з боку: а раптом не вийде, раптом я недостатньо розумна, талановита. А можливо, взагалі недостойна! Але тільки з того моменту, коли тобі стає байдужою думка оточуючих, починається свобода.