Інтерв’ю з головною героїнею «Трикутник смутку»: Чарлбі Дін

8 грудня на великі екрани українських кінотеатрів вийде сатирична комедія "Трикутник смутку" Рубена Естлунда, яка цього року отримала "Золоту пальмову гілку" в Каннах. До української прем'єри ми друкуємо зроблене влітку після прем'єри в Каннах інтерв'ю з виконавицею головної ролі Чарлбі Дін, яка раптово померла наприкінці серпня 2022 року.

Фото: instagram/charlbi143

Чарлбі, ви були знайомі з творчістю режисера на момент, коли ви отримали пропозицію взяти участь у пробах на роль у «Трикутнику смутку»?

Я бачила лише один фільм Рубена, просто одного разу навмання пішла в Нью-Йорку на «Квадрат». Як враження? Ну… я не торкнулася попкрону, хоча часом хожу в кіно саме щоб ним поласувати. (Сміється.) Коли ж я отримала сценарій Рубена, я не сприйняла його всерйоз, як і самі проби. Я подумал, що це лише ще один видатний режисер, якому я збираюси вилити душу під час прослуховування, та до якого мені не достукатися… І раптом, вуа-ля, диво — мені дають головну роль!

Режисер фільму славиться нетрадиційним підходом до знімального процесу та схильністю до імпровизації, погоджуючись на роль у «Трикутнику смутку», ви розуміли на що підписуєтесь?

Естлунд запропонував мені роль, але ще по телефону попередив мене: «Я не хочу, щоб ти була ошелешена під час зйомок, бо я не звик йти за сценарієм…» Власне, так воно і було. Деякі сцени займали по декілька днів зйомки. Це було не так маруджно, як може здаватися, а для мене, як для новачка, в кіноіндустрії — так і взагалі, чудова практика!

Ви встигли познайомитися з Вуді Гаррельсоном, який також знявся у фільмі?

Познайомитися — так, а поспілкуватися — лише кілька днів назад у Каннах. (Сміється.) Ми майже не перетиналися під час зйомок.

«Трикутник смутку», 2022

В «Трикутнику смутку» ви граєте модель. У вас також чималий досвід роботи моделі. Окрім того що роль в фільмі — це можливість додати круту строчку до портфоліо, чому ви погодились на роль?

Для мене це була можливість показати, що насправді значить займатися цією роботою, наскільки вона невдячна: дуже рано починаєш працювати в 13 років, й завичай змушений кинути школу й тому не отримуєш освіту, тому у 25 років, коли фешн-індустрія кидає тебе — у тебе немає. освіти, роботи й твої кар’єрні перспективи, м’яко кажучи, дуже примарні… Тому наступним кроком часто є пошуки того, хто буде піклуватися про тебе: це не питання грошей, це питання виживання. Й це добре видно на прикладі мого персонажа — моделі Яї: вона дійсно кохає Карла (Його грає Гарріс Дікінсон — Прим. ред.), але у нього немає ані копійки за душею, то ж його хвилює в першу чергу те, як вижити. Це власне і є головним мотивом всіх його вчинків.

Скидається на алібі для моделей.

Люди звикли думати про моделей як про легковажних та егоїстичних створінь, але вони завжди знаходяться під тиском: недостатньо худа, недостатньо висока, недостатньо гладка шкіра… Я завжди почувалася невпевнено. Тому граючи роль Яї я прагнула підкреслити контраст між тим, як Яя сприймає себе, і тим, як її бачать інші… Я поїхала з дому в 13 років, оскільки отримала свій перший модельни контракт на роботу з японським модельним агентством. В тому віці я ще боялася темривя. І була в стресі: не знала мову, мені не подобалась місцева їжа (коли ти така мала, ти любиш мамині блюда, а не це все). Ти маєш дуже швидко подорослішати: тебе запрошують до клуби та на тусовки, і ти маєш дати собі раду, а за необхідності відмовити чи захиститися від сумнівних пропозицій. А ще це одинока професія, в якій ти мандруєш без зупинок. Ок, із приємним бонусом — рекламними контрактами з модними брендами. Але пощастить не всім. (Сміється.)

Канни — місце зустрічі з кумирами. У вас є кумир?

З сучасників — ні. Але я велика фанатка музики Queen та захоплююся постаттю Фредді Мерк’юрі. На мій погляд, він зміг змінити світ.

Автор: Ірина Татаренко

Читайте також: КИЇВ. КУДИ ПІТИ І ЩО ПОДИВИТИСЯ: MUST SEE З 1 ПО 8 ГРУДНЯ