Спецпроекты now:

Чому варто прочитати романи про Патріка Мелроуза та подивитись екранізацію з КамбербетчемЧому варто прочитати романи про Патріка Мелроуза та подивитись екранізацію з КамбербетчемЧому варто прочитати романи про Патріка Мелроуза та подивитись екранізацію з КамбербетчемЧому варто прочитати романи про Патріка Мелроуза та подивитись екранізацію з КамбербетчемЧому варто прочитати романи про Патріка Мелроуза та подивитись екранізацію з Камбербетчем
Стиль Жизни

Чому варто прочитати романи про Патріка Мелроуза та подивитись екранізацію з Камбербетчем

Романи про Патріка Мелроуза, якого на екрані втілив Бенедикт Камбербетч, нарешті виходять українською у видавництві Фабула. 

Перші романи про Патріка Мелроуза почали виходити у Великій Британії ще в 90-х роках минулого століття. Проте тільки 2018 року персонаж став популярним у всьому світі — після появи мінісеріалу з Бенедиктом Камбербетчем у головній ролі. Самому Камбербетчу дуже подобаються книжки Едварда Сент-Обіна, тепер можливість полюбити твори цього британського письменника з’явилась і в українських читачів.

Читайте також: Книга месяца: «Город женщин» Элизабет Гилберт

Романи про Патріка Мелроуза наскрізь просякнуті особливим британським гумором, а ситуації, у які потрапляє головний герой, не завжди насправді смішні, радше навпаки – цілком трагічні. На перший погляд, автор розповідає про світське життя лондонського бомонду, зацикленість людей на своєму соціальному статусі та ритуалах.

Але потім ти розумієш: це історія про душевні переживання людини, батьківське насилля й байдужість. Перша книжка оповідає про дитинство Патріка і знайомить із його сім’єю — передусім із батьком-диктатором, який знущається над сином і дружиною. У другій книжці йдеться вже про дорослого Патріка та наслідки складного дитинства. Він постає типовим представником золотої молоді — вживає наркотики й алкоголь, марнує своє життя.

Едвард Сент-Обін

Сент-Обін технічно згладжує гострі кути — страшні моменти читач із легкістю проковтує, майже не помічаючи їх за іронією автора. І тільки потім приходить усвідомлення того, що бути Патріком Мелроузом дуже страшно. 

Книжка актуальна саме у своїй трагікомедійності. Marie Claire з видавництвом «Фабула» підготували уривок з роману Едварда Сент-Обіна «Не зважай», у якому йде мова про матір Патріка. 

Раніше Елінор думала, що Девід вигідно вирізняється з-поміж дрібнопомісних англійських аристократів, цього племені снобів і вічних далеких родичів, готових з’явитися на ваш перший поклик, чи за скорботних обставин, чи на вечірку за містом, що живуть чужими спогадами та спогадами про життя предків, хоча ті й жили зовсім інакше. На самому початку знайомства вона вважала, що Девід — перша людина, котра її по-справжньому розуміє. Зараз він став останнім, у кого вона шукала б розуміння. Таку зміну важко було пояснити. 

Елінор намагалася не піддаватися спокусі і не звинувачувати Девіда в ницому бажанні заволодіти її грошима, щоб задовольнити свої мрії про солодке життя. Можливо, все було навпаки: саме її гроші його й зіпсували. Незабаром після весілля він закинув медицину і якийсь час обговорював задум відкрити на її гроші пансіон для алкоголіків. 

У певному сенсі він досяг успіху.

Думка про необхідність побачитися з Девідом її лякала. Елінор дала спокій смолі на лобовому склі, важко всілася за кермо масивного «б’юїка», проїхала повз сходи вниз запилюженою під’їзною доріжкою і зупинилася на півдорозі з пагорба. Їй треба було до Віктора Айзена, щоб звідти завчасно ви їхати з Анною до аеропорту, але спочатку слід привести себе до ладу. У подушечці під водійським сидінням ховалася пляшечка коньяку «Бісквіт». У торбинці були жовті пігулки для бадьорості та білі пігулки від страху та паніки, що виникали разом із бадьорістю. На Елінор чекала довга дорога, тому вона прийняла не дві, а чотири жовті пігулки, а потім додала до них іще дві білі, щоб компенсувати збільшену дозу бадьорості, та запила все половиною пляшки коньяку. Від першого ковтка її пересмикнуло, затрусило. Алкоголь іще не подіяв, але в організмі вже щось перемкнулось, і її затопила гаряча хвиля вдячності. 

Розслаблено відкинувшись на сидінні, Елінор подивилась у дзеркало на лобовому склі й уперше за сьогодні себе впізнала — вона повернулась у своє тіло, як сновида повертається в ліжко  після нічних блукань. За щільно зачиненими вікнами «б’юїка» чорно-білі сороки безшумно перепурхували з одного виноградного куща на інший, соснові хвоїнки чітко, кожною голочкою виділялися на тлі блідого неба, дочиста виметеного сильним вітром, який віяв уже другий день. Елінор знову запустила двигун і поїхала, неуважно виляючи на крутій вузькій дорозі.

  • красота
  • Карантин с Marie Claire
  • новый номер
  • Печатные версии журналов
  • MC Shop



Понравилась статья? Оцените:
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 4,00 из 5)
Marie Claire - женский журнал  - все о моде, звездах и красоте Marie Claire - женский журнал - все о моде, звездах и красоте
Загрузка...