Гід борделями Києва. ХІХ – початок ХХ століття

У цей буремний час, повертаємося до нашого циклу матеріалів, від сучасних дослідників рідної культури Тверда Криця.

Київ — місто грішників і повій або церков і борделів, таку славу мала столиця України наприкінці ХІХ століття. Про церкви нам і так відомо, їх і до сьогодні дуже багато, а от з борделями все значно цікавіше.

Андріївський узвіз та Андріївська церква, ХІХ ст. Фото Франца де Мезера

Відповідні заклади називалися «домами терпимості», знайти їх було неважко, зазвичай напроти горіли червоні ліхтарі. Перші борделі розташовувалися вздовж Андріївського спуску й вулиці Спаської, що на Подолі, у безпосередній близькості до церков. Саме це й стало причиною їх короткотривалої роботи, оскільки церква та орендодавці будинків поблизу були проти такої сумнівної діяльності. Та й не дивно, семінаристи живуть біля повій — кому ж таке сподобається? Ось церква й зробила все, аби ці заклади перенесли. Хоча проституція була законною на той час відповідно до указу імператора.

Київська міська дума, перша половина ХХ століття

Найпопулярнішими борделями пізніше стали будинки, розташовані біля Київської Думи, самих працівниць називали «думськими». Загалом борделі знаходилися там, де були заможні та впливові чоловіки, які й приносили основний прибуток. Прогулюючись Хрещатиком дівчата знаходили нових клієнтів і розважалися з постійними.

Пізніше повій почали витісняти з центру на прилеглі вулиці Шота Руставелі й Велику Васильківську. Там вони продовжували свою діяльність досить довго, у них завжди грала музика і було шумно, тому дівчат почали називати сиренами відповідно до звуків. Та не довго ця музика грала. Один з найвідоміших чоловіків Києва, а саме губернатор Гудима-Левкович, помер під час отримання послуг у цьому закладі. Це стало останньою краплею і до того розгніваних можновладців.

Освячення будинку розпусти. В. Маковський, 1900-й рік

Було прийнято рішення про переміщення борделів на околиці. Так і з’явилася найвідоміша вулиця червоних ліхтарів того часу — Ямська. До появи «домів терпимості» вона була надзвичайно бідна й обшарпана, без освітлення й доріг. Та з приходом повій, життя навколо змінилося, почали відкриватись  магазини, ремонтувались дороги, покращувалась інфраструктура й оживало все навколо. Більше ні влада, ні церква не контролювали діяльність таких закладів, і тому борделі працювали аж до початку ХХ століття.

Фото: пресслужба Тверда Криця

Фастовець Катерина

Керівниця бренду Marie Claire в Україні, керівниця проєкту з впровадження стратегії сталого розвитку Burda media Ukraine

Дослідниця, спеціалістка по сталим стратегіям та комунікаціям. Зона наукових інтересів: сталий розвиток, екологічні технології та ініціативи. Волонтерка Всесвітнього фонду дикої природи WWF.

Всі статті автора

Поділись: