Особистий досвід: як почати сортувати сміття в Україні

Наш колумніст Олена Колесник стала сортувати сміття і на своєму прикладі переконалася в тому, що це не лише добра справа, а ще й один із способів подолати зайву тривожність.

Здається, з моменту емоційного виступу Грети Тунберг У вересні минулого року на саміті ООН тривога навколо зміни клімату вийшла на новий виток: про це заговорили навіть ті, кого раніше не можна було викрити у надмірному занепокоєнні глобальними проблемами.

Словосполучення «кліматична тривога» (climate anxiety) стало словом 2019 за версією Оксфордського словника. У соцмережах і по телевізору показують величезну сміттєву пляму, беззахисну черепаху з пластиковим пакетом, обмотаним навколо її шиї, або крихітного морського коника з ватною паличкою в хвості. А надзвичайно тепла зима та сніг у Києві 14 квітня, навіть на думку переконаних оптимістів, абсолютно свідчили про глобальне потепління.

Хочемо ми того чи ні, але пазл починає складатися. І ось уже уяву малює страшні картинки катастрофи, що наближається. Тому, в черговий раз випробувавши біль і сором за людство у глобальному плані та за пластикову упаковку у відрі – у локальному, я зрозуміла, що настав час щось змінювати. І почати варто, звичайно ж, із себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СВІТОВИЙ ДЕНЬ ПЕРЕРОБКИ ВТОРСИРОВИНИ: ЯК І НІЖ МИ МОЖЕМО ДОПОМОГТИ ПЛАНЕТЕ

Крок перший: купувати менше пластику

Безперечно, це було не миттєве вольове рішення. Про необхідність переглянути підхід до споживання я думала останні кілька років.

Почалося все з купівлі багаторазових мішечків для овочів та фруктів. Тоді в Києві вони були новинки, але сьогодні вже можна легко знайти близько 20 маленьких українських брендів, які їх випускають. Нову екологічну моду підхопили великі мережі супермаркетів, і сьогодні я часто бачу набори мішечків у відділах із овочами та фруктами.

До речі, я чула, що продавці в супермаркетах іноді реагують на екологічну тару агресивно, аж до відмови пробивати товар, але сама з такою пакувальною дискримінацією не стикалася. Зацікавлені погляди продавця та покупців поряд – не більше.

@rebag_ua

Таким чином мені вдалося суттєво скоротити кількість поліетилену у відрі для сміття. Але з багаторазовими пакетами є одна проблема – слід не забувати носити їх із собою. Тому собі я виробила правило: забула мішечки – залишилася без покупок. Жорстко, зате дієво. Так вдалося практично повністю позбутися поліетилену у відрі для сміття, хоча раніше воно було забите ним наполовину.

Крок другий: звикнути до миття та сортування сміття

Після успішної відмови від пластику я вирішила перейти до нового етапу своєї усвідомленості – сортування сміття. І відразу мені довелося вивчити важливе правило: перед тим як відправити відходи в різні відра, їх потрібно не тільки розділити, але ще й помити. По-перше, це підвищує шанси на те, що сміття буде перероблене, по-друге, дозволить уникнути неприємних запахів, по-третє – це просто про повагу до людей, які далі працюватимуть з відходами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЯК ЕКОЛОГІЯ ВПЛИВАЛА НА СВІТОГЛЯДУ ЛЮДЕЙ

Звичайно, банки, упаковки з-під сиру та пляшки від молока та йогуртів робити абсолютно стерильними не потрібно – досить просто обполоснути їх, щоб прибрати залишки їжі.

Сортувати сміття я почала просто з поділу його на харчові відходи та різні упаковки, папір та картон. Обидва пакети вирушали в звичайні баки для сміття біля будинку, що, як ви розумієте, практично марно. Все сміття неакуратно завантажується в машину в одну купу, і добре, якщо до цього з нього витягнуть щось корисне місцеві збирачі без певного місця проживання та віднесуть це до пунктів прийому макулатури чи пляшок.

Хоча навіть ці мої спроби не можна назвати абсолютно безуспішними, адже вони дозволили виробити звичку до мінімального сортування сміття та позбавили бридливості.

Крок третій: поїхати на сортувальну станцію

Спочатку сортування сміття для непосвяченого в це обряд здається чимось складним. Сміття збери, сміття, розклади за категоріями… А з цією упаковкою що зробити? А кришки куди? Більше запитань, ніж відповідей.

На щастя, всіх страхів та сумнівів позбавляє одна поїздка на сортувальну станцію «Україна без сміття», про яку я дізналася із соцмереж. Це неприбуткова організація, що приймає найширший асортимент сміття в порівнянні зі звичайними пунктами прийому вторинної сировини. У них є додаток та сайт (nowaste.com.ua) з інформацією у тому, які види відходів приймаються.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 8 ЕКО-ТЕРМІНІВ, ЯКІ ПОВИННІ ЗНАТИ ВСЕ

Новачки можуть злякати маркування на кшталт PET, PP, LDPE. Але на станції працюють консультанти, які досвідченим поглядом визначають, яку кришечку ти збираєшся викинути в контейнер, і зупиняють на півдорозі від помилки. До речі, не все сміття можна переробити, тому певна його частина йде на спалювання у печах із температурою 1200 градусів, що безпечно для атмосфери.

Тепер для сміття у мене три контейнери під раковиною: цебро для харчових відходів, ємність для «корисного» сміття та пакет на спалювання. Раз на тиждень корисне сміття (тобто картон та пляшки) я перекладаю в легендарну картату сумку і зберігаю її на балконі. Повна сумка збирається приблизно за три-чотири тижні, після чого я відводжу її на ту саму сортувальну станцію.

Що ж до харчового сміття та предметів гігієни, то їх я відправляю у звичайні баки біля будинку. Поки що на всіх наших вулицях не поз'явилися кольорові контейнери для сортування, як у багатьох європейських країнах, цей варіант виглядає найбільш екологічним і дозволяє спати спокійно.

Що ще корисного ви можете зробити прямо зараз? Прозвучить трохи банально, але як мінімум не варто піддаватися масовій паніці. Разом із поганими новинами приходять і добрі. Але вони чомусь губляться в інформаційному потоці і часто залишаються просто непоміченими. Наприклад, розмір озонової дірки зменшився більш ніж удвічі. Сміттєва пляма в океані почали очищати. Сьогодні люди все частіше вибирають екологічні автомобілі, з газовими або електродвигунами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЯК РІЗНІ КРАЇНИ І МІСТА СВІТУ БОРЮТЬСЯ ЗА ПОРЯТУВАННЯ ЕКОЛОГІЇ

Просто виберіть те, що комфортно і приємно зробити вам, адже зараз має значення будь-яка дія. Навіть рішення ходити до супермаркетів з однією полотняною сумкою замість того, щоб збирати вдома «пакет із пакетами» – вже крок назустріч до поваги до природи.

Що робити, якщо у вас немає можливості сортувати сміття?

На жаль, в Україні поки що відсутні інфраструктура та культура сортування сміття, але це не означає, що можливості допомогти природі немає. Прямо зараз кожен із нас може:

• Використовувати тканинні мішечки замість пакунків. Вибір великий – від найпростіших до дизайнерських.
• Збирати використані батарейки та відносити їх до найближчого місця прийому. Наприклад, у мережу магазинів Watsons.
• Дізнатися, де приймають вторинну сировину (макулатуру, скло та пластик). Зазвичай це невеликі кіоски десь у дворах.
• Знайти контейнери для роздільного сортування сміття. Нещодавно 2500 таких було встановлено у Києві, але вони є й у інших містах.