Small Talk: кіномаршрут Docudays UA від Дар’ї Бассель, програмерки фестивалю

Дар’я Бассель, директорка індустрійної платформи DOCU/ПРО, програмерка Docudays UA перекоанала нас, чому цього року неможна пропустити цей кінофестиваль.
Small Talk: кіномаршрут Docudays UA від Дар’ї Бассель, програмерки фестивалю-Фото 1

Чому варто долучитися до перегляду цьогорічного фестивалю?

Фестиваль зібрав всі визначні документальні стрічки за 2019-20 роки, в програмі декілька номінантів на цьогорічний Оскар (наприклад фільм, який відкрив фестиваль, а також представляє основну тему  цьогорічного фестивалю “Повне одужання?” — “Колектив” румунського режисера Александра Нанау). Це завжди — унікальна добірка фільмів, які потім ніде неможливо знайти.

Docudays UA  7

“Колектив”, режисера Александра Нанау

У чому «фішка» Docudays UA та його важливість для українського суспільства?

Docudays UA — це найбільший фестиваль документального кіно в Україні та єдиний фестиваль документального кіно про права людини в Україні. І, насправді, наша діяльність, насправді, не обмежується весняним фестивалем. Вже більше 10 років впродовж кожного року ми показуємо документальні стрічки в рамках Мандрівного Docudays UA по всій Україні. А віднедавна в нас є власна мережа кіноклубів DOCU/КЛУБ — це кіноклуби по всій країні, де дивляться та обговорюють документальне кіно.

Docudays UA прагне критично осмислювати реальність. Фестиваль — це не тільки кінопокази, а й велика програма дискусій, майстер-класів, різні лабораторії, майстер-класи, фото та інтерактивні виставки, такі спецпроекти, як Жива Бібліотека, де замість книг — люди, щодо яких в більшості з нас існують певні стереотипи та упередження. У Живій Бібліотеці ви можете  поспілкуватись, наприклад, з військовослужбовцем, який є відкритим геєм, або з батьком трансгендерного підлітка.

Docudays UA

На кінофестивалі покладено місію — «робити культурний зріз» проблем, які актуальні для суспільства. Що хвилює українське суспільство, з урахуванням проблем, порушених в стрічках цього року?

Головна тема фестивалю цього року сформульована так: «Повне одужання?». Коронавірус давно перейшов з розряду просто хвороби у розряд соціального та культурного феномену. Він здобув метафоричний вимір і назавжди змінив наші життя. Під час нашого фестивалю ми запрошуємо глядачів разом з нами подумати: Що сьогодні означає бути здоровим? Чи можливе тоді повне одужання?  Чи можемо ми віднайти шляхи боротьби з несправністю системи, що за умов пандемії стала як ніколи видимою?

З чого варто почати глядачеві, якій не спокушений кіно, а що просто не можна пропустити кіноману?

Для тих, хто з документальним кіно ще не досить близько знайомий, можу порадити почати знайомство з доком через анімацію :). Цього року разом з фестивалем Linoleum ми підготували дві добірки документальної анімації: “По-батькові” — 5 анімацій, які звертаються до спогадів про батька, а також “Хто тут “здоровий” — 9 коротких історій, які розширюють сприйняття норми та дестигматизують різноманітні ментальні стани.

До речі, половина цих фільмів мають аудіодискрипцію і є доступними для людей з порушенням зору.

А кіноманам буде цікаво відкрити для себе ранні документальні роботи польського класика Кшиштофа Кесльовського, і також інтерактивну онлайн-програму аматорського кіно України та Шотландії «Трубадури кіно: Шотландія і Україна».

Docudays UA 9

Docudays UA  10

Кадри з фільмів Кшиштофа Кесльовського

Docudays UA  4

Онлайн-програма аматорського кіно «Трубадури кіно: Шотландія і Україна»

Якби вам було потрібно вибрати один фільм з поміж усього, що було створено з часів існування кіно, який фільм, на вашу думку можна назвати «справжнім кіно» — щоб це була за стрічка?

Щоб обирати з-поміж усього, що було створено з часів існування кіно, потрібно було б спочатку це все подивитись. Навряд це завдання мені по силах (усміхається).

Але якщо говорити про мої власні, дуже суб’єктивні уподобання, то я б радила всім подивитись фільм Олександра Балагури “Час життя об’єкта в кадрі”, цей фільм ми вже показували декілька років тому, а цього року знов включили в програму в рамках серії показів, присвячених видатному українському звукорежисеру Борису Петеру, якого не стало минулого року.

Це авторський документальний експериментальний фільм, створений з образів, спогадів, фотографій та лабіринту часу. Він намагається осмислити поняття часу засобами кіно. І виходить це напрочуд легко і красиво. І магічно. Думаю, що через 100 років саме ця стрічка стане класикою українського та світового кінематографу.

Docudays UA  8

«Час життя об’єкта в кадрі», режисера Олександра Балагури

Фото: Дар’ї Бассель надане спікеркою, зображення до стрічок — надані Docudays UA 

Читайте також: SMALL TALK: ІРЕНА, СТЕЦЕНКО, РЕЖИСЕРКА ФІЛЬМУ ROSES FILM CABARET 

 

Понравилась статья? Оцените:
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...
Статьи по теме